Неймовірні краєвиди озера Вертерзее, парк мініатюр Мінімундус у австрійському Клагенфурті подарували яскраві враження. З Італії до Австрії їхали крізь дощ і милувались красою навколишніх гір. В італійському Удіне ми провели затишний вечір у середньовічній атмосфері міста. Цей день подорожі на машині до Італії був багатий на емоції. Розповімо про маршрут, цікаві місця і наші враження у цій частині звіту про мандри.
Після кількох днів в Україні, де ми відпочили у Сколе та Виноградові – у прекрасному санаторії Теплиця, в Угорщині, де заїхали подивитися на легендарну чудотворну ікону в угорське місто Маріапоч і до Будапешту, ми вирушили в сторону Італії.
Читайте: Сколе, Виноградів, Маріапоч, Будапешт. На машині до Італії. Частина 1.
З Угорщини до Італії ми їхали через Австрію. Зранку з Будапешта направились по трасі М1 до міста Дьор, далі звернули у напрямку Грацу. Після перетину кордону з Австрією (ну як кордон – табличка що ми в’їхали в іншу країну))), оплатили австрійські дороги. Він’єтку купили на автозаправці до в’їзду на платну магістраль. Читайте також:
На шляху зробили цікаву зупинку у австрійському місті Клагенфурт. Вечір провели з піцею та аперолем у колоритному італійському місті Удіне. Маршрут цього дня був таким: Будапешт – Дьор – Грац – Клагенфурт – Удіне. Приблизно 640 км.
У нас був ще варіант маршруту з Будапешту до Італії через Словенію, але добре пам’ятаємо як у минулу поїздку після Любляни попали у затор на швидкісній трасі. 20 км їхали 2 години. Хоча, цей варіант дороги теж дуже цікавий і трохи менший по відстані. Словенія нам дуже сподобалась – невеликі колоритні міста, неймовірна природа, старовинні замки і печери. Тож радимо відвідати. Читайте більше:
=Словенія: Марібор, Любляна, Пред’ямский замок. Подорож до Хорватії.Частина 2.
Що потрібно знати для поїздки на авто в Словенію – читайте в нашій статті:
= На машині в Словенію. Оплата доріг, ПДР, комплектація авто, вартість бензину, відгуки.
Другий варіант маршруту з Угорщини в Італію: Будапешт – Марібор -Любляна -Удіне на мапі:
Клагенфурт – троянда озера Вертерзее.
Мальовнича австрійська земля – Каринтія розташована на півдні Австрії. Тут знаходиться близько 1200 чистих озер, гірські альпійські масиви, старовинні міста й замки, колоритні села. Кажуть, це найтепліший регіон країни з м’яким кліматом. Ми вже були тут кілька років тому під час нашої автомобільної подорожі по Австрії. Дивно, але найтепліший австрійський регіон нас завжди зустрічає дощем та холодом))). Читайте:
= Австрія, Каринтія. Заксенбург, Хайлігенблут, озеро Вайсензее. Заповідник Високий Тауерн.
Столицею землі Каринтія є місто Клагенфурт. Воно розташоване на східному березі озера Вертерзее (Wörthersee) в 320 км від Відня, 130 км від Граца, 230 км від Зальцбурга. Місто називають “трояндою озера Вертерзее”. Це найбільше озеро Каринтії, має довжину 20 км. З XIX століття воно має славу “Австрійської Рів’єри”. Вода у Вертер-Зее неймовірно блакитного кольору й дуже чиста. У Клагенфурті є давня традиція – на честь відкриття туристичного сезону мер міста урочисто випиває склянку щойно набраної озерної води. На узбережжі багато вілл, готелів, пансіонів, кемпінгів. Забронювати житло на озері можна за цим посиланням: готелі на Вертерзее.
Клагенфурт – старовинне місто, засноване XI столітті. Символ міста – дракон. Назва “Клагенфурт” значить “брід страждань”. Місто з’явилось неподалік броду у річці Глан. У ті часи, в тій же місцевості жив страшний дракон, що вимагав людських жертв. Багато страждань він приносив людям, доки сміливець не переміг чудовисько. Ця легенда визначила назву і символ Клагенфурта. З XVI століття у колоритному Старому центрі міста встановлено фонтан “Ліндвурм”(“Lindwurm”). Скульптура розповідає про перемогу над драконом.
Парк Мінімундус.
Популярна пам’ятка Клагенфурта – тематичний парк мініатюр “Мінімундус” (Minimundus). Знаходиться недалеко від озера, одразу при в’їзді у місто. (з автобану потрібно звернути у напрямку “Клагенфурт південний”). Кілька років тому ми з дітками відвідали “Мінімундус”. Чудовий парк мініатюр! Читайте:
= Відпочинок на озері Балатон, дорога в Австрію, Клагенфурт та парк мініатюр Мінімундус
Мінімундус – це унікальна можливість за кілька годин здійснити подорож навколо світу. У парку представлені 159 моделей відомих споруд (палаців, фортець, замків) з 40 країн світу. Всі мініатюри виготовлені у масштабі 1:25 з такого ж матеріалу, що оригінал.
Софія Київська – українська пам’ятка архітектури. Приємно було побачити тут нашу святиню.
У парку їздять міні-потяги, ходять по річкам міні-пароплави, навіть ракети запускаються в космос. Багатьма пристроями можна керувати. Для діток зроблена “стежка пригод”, майданчик з іграми.
Раніше Мінімундус був відкритий тільки в теплу пору року. Тепер діє критий “Світ пригод”, який можна відвідати взимку. На двух поверхах – дивовижні інтерактивні атракції, розваги, кінотеатр. Години роботи парку Мінімундус залежать від пори року: липень і серпень з 9-00 до 22-00, травень, червень і вересень 9-00 – 19-00, квітень, жовтень і листопад 9-00 – 18-00.
Вартість квитків: для дорослих – 19 євро, діти 6-15 років – 10 євро. Для родин з дітками є вигідні сімейні квитки. Також діють комбіновані квитки. Наприклад, квиток Мінімундус + Піраміденкогель коштує для дорослого 25,50 євро, для дитини 14 євро. Актуальну інформацію дивіться на сайті парку: minimundus.at.
Pyramidenkogel Tower – Вежа Піраміденкогель.
Pyramidenkogel Tower – унікальна оглядова вежа. Це найвища дерев’яна оглядова вежа континентальної Європи. Разом з антеною її висота складає 100 м. В основі конструкції – модрина.
На вершину Піраміденкогель можна піднятись пішки по 440 сходам або на ліфті, що мене дуже порадувало)). На вежі – кілька оглядових майданчиків на різній висоті. Найвищій знаходиться на рівні 70,56 м, 919 метрів над рівнем моря. Взимку оглядати навколишню красу комфортно на захищеному склом майданчику “Sky Box”.
З Pyramidenkogel Tower відкривається просто фантастичний вид на околиці і озера Worther See, Hafnersee і Keutschacher See. На всі 360 градусів!
На маленькому півострові на озері Вертер Зее знаходиться монастир Maria Wörth. Заснований він у IX столітті, коли ця земля була островом. Ченці перевезли у монастир мощі Св. Примуса та Феліціана. Храм став релігійним центром Каринтії. Збереглись церкви Pfarrkirche Maria-Wörth та Rosenkranzkirche з старовинними фресками XI ст., алтарем XIV ст, статуєю Божої Матері 1420 року. Сьогодні Монастир Maria Wörth є місцем паломництва.
Заради цих краєвидів варто було звернути з траси і витратити час. Тому раджу всім, хто буде у Клагенфурті, відвідати Pyramidenkogel Tower.
Для спуску з вежі є 4 варіанти: сходами, ліфтом, спуск по трубі “Rutschen” (коштує 4 євро) або по мотузковій трасі (троллей) “Fly 100” (коштує 15 євро). Нам з сином було “нудно” спускатися на ліфті, тож ми вирішили пришвидшити цей процес – спустится у спеціальній трубі)). Її висота 50 м, довжина спуску 152 м. Дуже емоційним було наше “падіння”, отримали чималу дозу адреналіну))).
Знаходиться Pyramidenkogel Tower в 15 км від Мінімундуса, на південному березі озера Вертер-Зее (Worther See) на горі, що має таку ж назву. Вежу гарно видно з траси А2, що проходить по північному березі озера. Дорога до Піраміденкогель спочатку проходить вздовж озера, через маленькі села, а потім піднімається серпантином вгору. У підніжжя вежі є кілька безкоштовних парковок. Ми поставили авто на 2-й, передостанній. Ввечері там було багато вільних місць. А от перша – найближча до вежі парковка, була майже вся зайнята. Сюда можна дістатись пішки по спеціальній туристичній стежці, або влітку автобусом від м. Reifnitz. Біля Піраміденкогель є дитячі майданчики. Діють ресторан, кафе, сувенірна крамниця.
Години роботи залежать від сезону. Піраміденкогель відкрита кожен день. Влітку з 9-00 до 21-00 (червень до 20-00), травень, вересень з 9-00 до 19-00. Місяці: 3-й, 4-й та 10-й – з 9-00 до 18-00, місяці: 11, 12, 01 та 02 з 9-00 до 17-00.
Вартість квитків: для дорослих 14 євро, студенти – 10 євро, діти 6-15 років – 6,50 євро. Родинам вигідно купити сімейні квитки. Актуальна інформація на сайті Піраміденкогель: www.pyramidenkogel.info.
Ось так ми відпочили у дорозі. Далі нас чекало італійське місто Удіне.
Дорога Австрія – Італія.
Траса від Клагенфурту до Удіне дуже мальовнича. Навколо гірські масиви, альпійські села зі шпилями храмів і корівками на схилах. В горах погода мінлива. Швидко набігла хмара, “зачепилась” за високі гори й “виплакала” все до остатку))). Їхати в дощ – це також романтика доріг. Ділимось настроем у відео. Десь на під’їзді до кордоні Австрії з Італією.
В Італії інша система оплати доріг, ніж в Австрії та Угорщині. Вона знайома нам по автобанам Хорватії. Плата вноситься за пройдену відстань. Про все, що потрібно знати автомандрівникам, читайте в цій статті:
Цікаво, що італійські автомагістралі вважаються одними з найдорожчих у Європи. Поруч з ними прокладені альтернативні другорядні безкоштовні дороги. Тож завжди можна обрати дорого й швидко, або безкоштовно й довго. Ми їздили в цій подорожі обома варіантами))
Атмосферне місто Удіне. Італія.
Удіне – місто в північній Італії. Знаходиться в регіоні Фріулі-Венеція-Джулія, в 110 км від кордону з Австрією, в 35 км від кордону з Словенією, в 130 км від Венеції. Місто є столицею італійської провінції з такою ж назвою. Тут мешкає майже 100 тисяч людей. Удіне – старовинне колоритне місто з красивим історичним центром, легендами, місцевим вином, традиційною їжею. Тут не зустрінеш натовпів туристів, як у інших популярних містах Італії. Саме тому ми вирішили зупинитись в Удіне, щоб насолодитись справжньою атмосферою старовинного італійського міста.
Де зупинитись в Удіне.
В Удіне багато пропозицій житла: готелі, апартаменти, B&B. Ціни досить демократичні у порівнянні з іншими туристичними містами Італії. Ми забронювали номер у готелі Civico 51 B&B. Що таке формат B&B – Bead & Breakfast, чим він відрізняється від “стандартного” італійського готелю ми розповіли в цій статті:
= 17 кращих готелів в центрі Риму. В якому районі зупинитись.
Civico 51 B&B знаходиться у тихому житловому районі, в 20 хвилинах пішки від історичного центру. Поруч є крамниці, ресторани, заправка, супермаркет. Цей сімейний готель розташований у двоповерховій віллі. Найперше, що нам сподобалось – приємна дружня атмосфера. Нас гостинно зустрів господар Gianfranco. Допоміг припаркувати машину у дворику. Показав красивий сад, номер і дав рекомендації, що відвідати, де поїсти в Удіне. Наш тримісний номер на другому поверсі. Комфортний, чистий, з балконом.
Балкон невеликий, затишний, з видом на тиху зелену вулицю. Дуже любимо такі “нетуристичні” райони, коли занурюєшся у справжнє життя міста.
За межами номера – наша власна простора ванна кімната з душем.
І маленький передпокій із ще одним балконом. Від загального коридора він відділений ширмою.
У вартість номера включений “італійський” солодкий сніданок. Зранку господарі готелю Angela і Gianfranco накрили сніданок: різна випічка, круасани, мюслі, молоко, джеми, йогурти, кава, чай, капучіно. Ранок був прекрасним, завдякі смачній їжі і приємному спілкуванню.
Забронювати цей готель можна за цим посиланням:
Інші варіанти проживання в Удіне можна забронювати по цим посиланням:
Більше акцій і пропозицій в Удіне дивіться тут:
Booking.com
Удіне. Що подивитись за день. Визначні пам’ятки міста.
Удіне – столиця історичної області Фріулі, яка сьогодні є частиною регіона Фріулі-Венеція-Джулія. Це старовинне місто. Датою його заснування вважається 983 рік. У цьому році вперше згадується фортеця Udino як подарунок короля Німеччини патріарху Аквілеї. Влада патріархату змінилась у 1420 році, коли Фріулі захопила Венеціанська республіка. ЇЇ частиною Удіне було майже 377 років. Як спогад про у місті можна побачити скульптури крилатого лева, символа Венеції. Далі Удіне перейшло під владу Австрії. У 1866 році стало частиною Італії.
Більше тисячі років тут говорять на фріульській мові, що відноситься до романської групи. Сьогодні нею розмовляють понад 300 тисяч людей. Фріульска мова захищена Європейським Союзом і визнана в Італії мовою національної меншини. Особливий колорит міста сформувався також завдяки сусідству Австрії й Словенії. В Удіне говорять італійською, словенською, німецькою та фріульскою. Тож місто є цікавим і унікальним, адже тут співіснують різні культури, традиції, кухня і мови трьох різних груп: романської, слов’янської та германської.
Атмосферне, колоритне, гарне – таким ми побачили Удіне. Дощ перестав, і ми з задоволенням знайомились з вечірнім містом. Що встигнути подивитись в Удіне за 3-4 години. (З відвідуванням музеїв прогулянка займе цілий день). Старе місто Удіне невелике й компактне. Маршрут прогулянки на мапі:
Посеред площі Piazza I Maggio розташований парк Giardin Grande.
З північного боку парку височіє Собор Santa Maria delle Grazie. Головна святиня храму – чудотворна ікона Божої Матері. Колись намісник Венеціанської республіки отримав її в дар з Константинополя. Образ зберігався у його резиденції – замку Удіне. Ікона зцілила повара, що пошкодив руку. Після цього дива у 1479 році намісник вирішив передати образ храму Гервасія і Протасія. У 1520 році збудували новий собор, у якому тепер зберігається чудотворна ікона Божої матері. У церкві можна побачити скульптури, фрески, картини італійських художників XIX ст. Праворуч – будівля діючого жіночого монастиря XVI ст. з гарним двориком.
Через місто проходят кілька каналів. У давнину на них діяло близько 50 млинів. Канали забезпечували Удіне водою, що подавалась у міські фонтани.
Господар апартаментів порадив нам повечеряти у ресторані- піцерії Concordia, що знаходиться із західного боку парку. Тут можна спробувати смачні місцеві страви. Але, на жаль, ресторація була зачинена на 10- денний ремонт. Навпроти ресторану, біля в’їзду у паркінг, романтична скульптура.
За адресою Piazza I Maggio, 7 знаходиться туристичний інформаційний центр Удіне. Працює з 9-00 до 18-00, у неділю з 9-00 до 13-00. Тут можна взяти безкоштовну мапу міста, дізнатись про актуальні події.
Площа Piazza del Patriarcato з красивою церквою Сан Антоніо XIV ст. У храмі поховані 4 останні патріарха Аквілеї. Праворуч знаходиться Палац Архієпіскопа, або Патріарший палац. Збудований у XVI столітті для патріархів Аквілеї, які вже більше не могли жити у замку. Тут знаходиться перша відкрита для публіки бібліотека, створена патріархом Діонісіо Дельфіно у 1711 році.
Удіне називають містом Джамбаттісти Тьєполо – знаменитого італійського художника, що жив тут у XVIII столітті. Його роботи можна побачити у Галереї Тьєполо в Патріаршому палаці та у Кафедральному соборі Удіне. У палаці також діє Єпархіальний музей з урочистими залами, бібліотеками і релігійними цінностями. Графік роботи: 10-00 – 13-00, 15-00 – 18-00, вихідний вівторок. Квиток – 7 євро/3 євро. Сайт музею: www.musdioc-tiepolo.it.
Заходимо в найдавнішу історичну частину міста через старовинні міські ворота Porta Manin, зведені у 1299 році і названі на честь останнього венеційського дожа Людовіко Манін. В Удіне збереглись ще три міські брами XIII – XIV століть.
Старе місто Удіне – це вузькі фріульські вулички, старі будинки й палаццо, ажурна венеціанська архитектура.
Здалеку побачили Дзвіницю Кафедрального собору, 1441 року.
Кафедральний собор Duomo di Udine – Собор Санта Марии Аннунціата – головний храм міста. Поруч з ним – церква Oratorio della Purità, перебудована у 1757 році з міського театру. Знаходиться на площі Piazza Duomo. Собор зведений у 1236 році на місті старої церкви Св. Ієроніма. За століття не раз перебудовувався, але при цьому зберігся романо-готичний стиль будівлі. Собор і Ораторію прикрашають фрески італійських художників, серед них знаменитий Джамбаттіста Тьєполо з сином.
При соборі діє Музей Дуомо. В експозиції скульптури й фрески XIV -XV століть, скарбниця храму, атрибути релігійного культу: прикраси, посуд, одяг священиків. Вхід безкоштовний, але попередньо потрібно забронювати екскурсію в музей на сайті: www.cattedraleudine.it/museo. Собор відкритий з 10-00 до 12-00 та з 16-00 до 18-00.
Удіне славиться вишуканими будинками й палацами у венеційському стилі. Piazza della Libertà – (Свободи) – називають найгарнішою венеційською площею на материку. Вона невеличка, але дуже красива. Це найстаріша площа міста. Спочатку називалась “П’яцца дель віно”, адже у середні віки тут був ринок вина, потім Пяцца Коммуни – тут розміщалась міська рада. Далі – площа Contarena і Piazza Vittorio Emanuele II. Сучасна назва Piazza della Libertà з’явилась після Другої світової війни.
Лоджія і каплиця Сан-Джованні зведені у 1535 році. Поруч старовинна годинникова вежа з золотим сонцем на небесно – блакитному фоні.
Прикрашає площу Ліберта – елегантний біло-рожевий палац Лоджія Ліонелло, збудований у 1448 році для засідань міської ради. Названий на честь архітектора. У XVII -XIX ст. тут проходили міські заходи, світські бали, театральні вистави.
Лоджія Ліонелло була улюбленим місцем прогулянок дам і лицарів.
На площі – старовинні фонтани, скульптури, дві високі колони. Колона Правосуддя – 1614 рік.
Колона Святого Марка з символом Венеціанської республіки – крилатим левом. Удіне майже 400 років був у складі Венеції, тому скульптури лева можна побачити на багатьох будівлях і площах Старого міста.
Фонтан Карарра 1542 року.
На площі “підгледів” цікаву фотосесію на фоні старовинного палаццо.
Годинникова вежа Torre dell’Orologio височіє над Площею Ліберта. Зведена у 1527 році. На вежі – старовинний годинник. Щогодини скульптури маврів “оживають” і б’ють у дзвін. Колись під часовою вежею був головний вхід у замок Удіне.
Тепер до замку можна пройти через арку Arco Bollani (1556 рік), прикрашену скульптурою Крилатого лева. (ліворуч від Годинникової вежі). Далі вгору веде вулиця Piazzale del Castello і сходи у мальовничому коридорі з арок – Porticato del Lippomano. На горі – собор Santa Maria di Castello і на великий площі замок Castello. Саме із згадки про нього у 983 році починається історія міста Удіне. Після руйнівного землетрусу 1511 року, замок відбудували у XVI столітті знову. Тут була резиденція патріархів Аквілей, венеціанських намісників. Сьогодні тут розміщені Археологічний музей, Музей Рисорджименто, Антична художня галерея з роботами Караваджо, Карпаччо, Тьєполо, Музей фотографії, бібліотека.
На жаль, до замку нам піднятись на вдалось. Ввечері музеї вже були зачинені, але ми сподівались погуляти навколо замку і подивитись панораму Удіне. Виявилось, що разом з музеями закриваються і ворота в Арці Боллані внизу. Графік роботи музеїв і замку: 10-00 – 18-00, крім понеділка. Квиток: 5 євро / 2,5 євро. Є комбіновані квитки вартістю 10 або 15 євро на кілька музеїв міста.
Ми продовжили прогулянку колоритними вуличками історичного центру. У розкішному Palazzo D’Aronco з початку XX століття розміщається муніципалітет міста Удіне.
Вийшли на площу Piazza Matteotti. Вона відома ще як Piazza San Giacomo, або площа Mercato Nuovo – Новий ринок. Колись тут був міський ринок. Навколо площі середньовічні будинки з аркадами. Так колись виглядало Удіне. Дуже атмосферне місце.
Церква Сан Джакомо дала другу назву площі. Вона зведена у 1378 році. За століття перебудовувалась. Фасад храму зберігся з 1525 року, годинникова вежа – з 1650 року. Поруч – “Каплиця Душ” із статуями 4-х основних чеснот 1744 року.
На вежі церкви Сан Джакомо як раз били дзвони. Було дуже атмосферно! Дивіться:
Площу Piazza Matteotti називають “вітальнею” Удіне. Це популярне місце з багатьма крамницями, піцеріями, траторіями, барами, що розташовані у аркадах старовинних будинків. Здавна Фріулі славиться вином, крафтовим пивом і траторіями.
У жителів міста є традиція, називається “Il rito del tajut” –ритуал таджут. Після насиченого робочого дня і на вихідні тут заведено посидіти у траторії за бокалом місцевого вина. На фріульській мови це звучить “chel bon taj”- бокал хорошого вина у веселій компанії. І дійсно, на площах, у траторіях ввечері багато людей різного віку. Всі спілкуються і відпочивають. Але жодного п’яного ми не бачили. З задоволенням долучились до цього ритуалу на площі Piazza Matteotti.
Дуже любимо італійську кухню. Вибрали на площі піцерію, у якій було найбільше місцевих мешканців. “Таджут” доповнили смачною піцею)) Гарна, я вам скажу, традиція в Удіне))).
А це вже наша сімейна традиція – улюблене джелатто у кожній подорожі до Італії.
І ще трохи фото вечірнього Удіне. Дуже любимо ось такі затишні й красиві вузькі вулички.
Між будинками видно Замок Удіне (Castello di Udine).
Лоджію Ліонелло розфарбувало у теплі кольори вечірнє сонце.
Фігура Золотого Янгола на дзвіниці Замку оберігає місто.
Популярні італійські міста Венеція, Верона, Рим, Неаполь залишають по собі яскраві емоції. А невеличке тихе місто Удіне подарувало нам затишок і душевне тепло. Так само як і місто Тренто, яке ми відвідали наступного дня. Читайте продовження нашого звіту тут:
= Місто Тренто і озеро Молвено. Звіт про подорож на машині в Італію. Частина 3.
Бажаємо яскравих подорожей!
Читайте також:
= Верона – це не тільки про Джульєтту. Чим цікаве місто. На машині в Італію. Частина 5.
= Мальчезіне – місто, що дарує натхнення. Гора Монте Бальдо. Відпочинок на озері Гарда. Італія.
=Романтична Венеція. Путівник: що подивитись, маршрути, готелі, транспорт, їжа, безпека, поради.
= Трієст. Італія. Маршрут Словенія-Хорватія. Подорож до Хорватії. Частина 3.
-
Залиште свій коментар:
![]:->](https://ua.elenapuzatko.com/wp-content/themes/ab-inspiration/inc/qipsmiles/smiles/devil.gif "]:->")
