Тренто – місто на перетині двох культур. Чим воно унікальне. Що подивитись за день. Мольвено називають найгарнішим озером Італії. Чи так насправді? В цей день ми їздили гірськими серпантинами і другорядними безкоштовними дорогами. Побачили цікаві “нетуристичні” місця. В цій частині звіту розповімо якою навігацією користуємось у подорожах. Поділимось маршрутом і враженнями про безкоштовні дороги Італії, їх плюси й мінуси.
Днем раніше ми відкрили для себе затишне колоритне Удіне – місто в італійський області Фріулі-Венеція-Джулія. Піднялись на найвищу дерев’яну вежу Європи, щоб насолодитись красою австрійського озера Вертерзее.
Читайте другу частину звіту: Цікаві розваги Клагенфурта. Атмосферне місто Удіне. На машині в Італію. Ч.2.
В цей день ми прямували на озеро Гарда. Шлях від Удіне до Ріва-дель-Гарда проходив через маленькі міста й села півночі Італії. В Тренто ми з задоволенням прогулялись по історичному центру, що збереглось з часів середньовіччя. Крутими серпантинами дістались мальовничого озера Мольвено. Тут відпочили і рушили на узбережжя озера Гарда. Маршрут подорожі цього дня на мапі:
Якою навігацією ми користуємось у подорожах.
Я б поставив пам’ятник тому, хто придумав – GPS-навігацію. Це просто геніально! У автомобільних закордонних подорожах без цього сучасного винаходу ніяк. Вперше у мандрівку ми не взяли стаціонарний GPS навігатор. Наш “Сусанін” вже відслужив своє. Google maps користуємось вже давно, загружаємо на телефон оффлайн мапи потрібної місцевості. Але Гугл краще працює з доступом до інтернет. Скористались у подорожі такими мобільними додатками: MAPS.ME та OsmAnd. Ще в Україні я їх посилено тестував.
Які переваги цих додатків – програми безкоштовні і працюють оффлайн, тобто їм не потрібно мати доступ до мережі інтернет. Головне, щоб ловили GPS сигнал. В основному у мандрівці користувався MAPS.ME. Цей додаток не підводив. Все було зручно і зрозуміло. Чому не OsmAnd? Мені здалось, що він набагато довше прокладає і прораховує маршрут. Ось по яким дорогам іноді нам доводилось їхати:
Додаток MAPS.ME виручав нас, коли ми (як зазвичай) не в той поворот звернули. Ну, любимо поблукати))). Одразу перераховував дорогу, розвертав або прокладав маршрут іншим шляхом. Але мені здається, що одного разу десь між Удіне і Тренто мапс.мі “завів” нас не туди. Ось такий дерев’яний міст через річку постав на шляху. Ми засумнівались, але попереду нас впевнено проїхав італієць. Тож обережно вирушили за ним.
Вже вдома передивився цей маршрут і побачив, що на шляху були аж два сучасні мости, на які можна було звернути раніше. Але додаток, певно, вирішив “провести нам екскурсію” по місцевим дорогам і селам. Можливо, у навігації я не відмітив “оминати грунтові дороги”? До речі, “екскурсія” від мапс.мі була цікавою)). Краєвиди навколо неймовірні. Вузьке русло гірської річки П’яве.
Італійські Доломіти і мальовнича долина річки нас зачарували.
Над річкою, праворуч від дерев’яного мосту, побачили старовинний замок Castello di Quero. Виявляється він знаходиться біля міста Vas на старій дорозі “Feltrina”, по якій повів нас навігатор. (тричі дякую йому за екскурсію))). Замок збудований у XIII столітті. Найвідомішим його власником був Святий Джироламо Міані.
За легендою, у 1511 році сина венеційських патриціїв Міані направили намісником у фортецю Castello di Quero. Невдовзі після довгого спротиву захисників, австрійські війська захопили замок. Джироламо Міані помістили у підземелля фортеці, прикували ланцюгами до стіни і вділи на ноги дерев’яні колоди. Він довго сидів у в’язниці і весь час молився Мадонні про спасіння. Дивом ланцюги впали, і Джироламо втік до Тревізо. Він поклав свої ланцюги на алтар церкви Санта-Марія-Маджоре і дав обітницю Богу. Відтоді Міані почав опікуватись бідними, ризикуючи своїм життям під час чуми. Відкривав школи для дітей-сиріт. Згодом до нього приєднувались однодумці. Так був започаткований орден ченців-сомасків – слуг бідних. Через 200 років після смерті Святий Джироламо Міані був канонізований, а орден діє дотепер.
Castello di Quero був зруйнований під час Першої світової війни. Але його викупили і відновили ченці-сомаски. Сьогодні замок – Дім молитви і Релігійний центр ордену.
Безкоштовні дороги Італії. Плюси і мінуси.
В цей день ми проїжджали колоритні італійські містечка, бачили доглянуті засаджені поля, багато виноградників, винних заводів і приватних винних будинків. Північ Італії вважається сільськогосподарським регіоном і славиться виноробством.
Від Удіне до Рива-дель-Гарда ми вирішили їхати безкоштовними другорядними дорогами. Хотілось побачити ближче природу, міста й села, життя місцевих мешканців, справжню Італію. А цього з платного автобану не роздивишся. Поспішати потреби не було, тож насолоджувались поїздкою, краєвидами і цікавими “екскурсіями” від навігації Мапс.мі. І в цьому великий плюс безкоштовних італійських доріг.
З мінусів – обмеження швидкості у населених пунктах, шлях через індустріальні зони міст, круговий рух на всіх перехрестях. Тому поїздка безкоштовними дорогами займає значно довше часу і більш втомлює водія, в порівнянні з платними автобанами.
Читайте також: На машині в Італію. Оплата доріг, ПДР, комплектація авто, парковки, вартість пального, місця відпочинку.
Фото доріг з маршруту цього дня, десь між Удіне і Тренто:
І така дорога теж є безкоштовною. Краєвиди навколо вражають.
Наше “улюблена розвага” на другорядних дорогах – це круговий рух на перехрестях. Часто виїздів з нього буває кілька. Тож іноді ми звертали “не туди” і трохи блукали, поки навігатор Мапс.мі не виведе на вірний шлях. (В перших наших поїздках за кордон було лячно в таких ситуаціях, а зараз вважаємо це пригодою і можливістю знайти щось цікаве). Ось при в’їзді в Тренто знову не потрапили у потрібний з’їзд. В результаті заїхали у колоритний житловий, не туристичний район з тісними вуличками. Дивіться відео:
Тренто – місто на перетині двох культур.
Тренто – унікальне місто на півночі Італії, столиця області Трентіно-Альто-Адідже. У ньому проживає біля 116 тисяч мешканців. Розташоване у долині річки Адідже, в оточенні Доломітових Альп. Дуже гарно виглядають старовинні будинки й площі Тренто на фоні високих гір. За легендою, у I ст. до н.е. захопленому римлянами поселенню дали назву Tridentum, тобто “три зуба”, через три пагорби або три гори, що височіли навколо. До цього кілька століть тут жили племена рети й галли. Через Тридентум проходив військовий шлях древніх римлян на північ, у Європу.
Майже 8 століть, з 1027 року, місто було столицею князівства Єпископство Тренто. Держава знаходилась на торгових шляхах між північними/германськими і південними/романськими регіонами. Займала великі території у Южному Тіролі і долині річки Адідже. Правив нею єпископ. Він був наділений релігійною і світською владою. Хоч офіційно князівство вважалось незалежним, Габсбурги мали на нього великий вплив. У 1803 році Тренто стало частиною Австрійської імперії. Після першої світової війни приєдналось до Італії. Через бомбардування союзників у Другу світову війну історичний центр лише трохи постраждав, було зруйновано кілька будівель. Старе місто відреставрували і тепер можна пройтись затишними середньовічними вуличками Тренто.
Це місто унікальне, адже здавна знаходиться на перетині двох культур. Тут говорять італійською і німецькою мовами, збереглись розкішні італійські палаццо, пам’ятки ренесансу і австрійські тірольські “розписні” будинки. Завдяки такому поєднанню культур Тренто став містом з неповторним автентичним характером.
Де зупинитись. Готелі Тренто.
В Тренто і околицях – великий вибір готелей, апартаментів, B&B, популярних в Італії фермерських і винних будинків – Agriturismo. Забронювати житло в Тренто можна за цим посиланням:
Спеціальні пропозиції і акції зі знижками у Тренто дивіться тут:
Що подивитись в Тренто за 1 день.
Ми поставили машину у підземному паркінгу на площі Piazza de Fiera. Вартість першої години парковки 2,10 євро, кожні наступні 20 хвилин + 0,80 євро. Історична частина міста маленька, тож без музеїв її можна подивитись за кілька годин. Маршрут нашої прогулянки по Тренто на мапі:
Вихід з паркінгу на площу Piazza de Fiera. Ліворуч видно частину міського муру, який побудував у ХІІІ ст. єпископ Фредріко Ванга. Його ще називають Ванговські стіни. Навпроти – Палац Архієпархії Тренто.
Колоритні вулички Тренто.
Вийшли на площу Piazza D’arogno Adamo. Над нею височіє Кафедральний собор – Cattedrale di San Vigilio. Це храм з тильного боку. Колись площа була церковним двором. Сьогодні кожного четверга та суботи тут проходить ринок. Торгують усім: продуктами місцевих фермерів, одягом, сувенірами, виробами народних майстрів.
Трохи далі на площі – столики піцерії Bar Duomo з видом на Собор. Саме тут ми спробували найсмачнішу піцу за всю подорож. Дружина замовила знаменитий італійський коктейль Апероль Шпріц. У Венеції його називають просто Апероль, з наголосом на “А”. Цікаво, що його придумали австрійські солдати, коли захопили італійські території. Для них вино було занадто міцне, особливо у порівнянні зі звичним пивом. Тому австрійці його розбавляли водою і для смаку додавали вермут, настоянку чи лікер. Так з’явився на світ популярний алкогольний напій “Шпріц” -“Spritz”. У поєднанні з аперитивом “Апероль” вийшов чудовий легкий літній коктейль. Нам він дуже сподобався і готується просто. Тож тепер його робимо вдома))).
Соборна площа -Piazza Duomo – це душа Тренто, головна площа міста. В центрі – фонтан Нептуна, навколо – Кафедральний Собор, Палаццо Преторіо, середньовічні різнокольорові будинки і будинки з оригінальними фресками на фасадах. Красиве й атмосферне місце! Дивіться відео:
Кафедральний собор – Cattedrale di San Vigilio вражає величчю. Храм присвячений Святому Віджилію, християнському проповіднику. У 380 році він став першим єпископом Тренто. Саме він заснував за стінами римського міста Tridentum ранньохристиянську базиліку і біля 30 приходів у навколишніх поселеннях. Св. Віджиліо був убитий язичниками на березі озера Ґарда. Єпископа поховали у збудованій ним базиліці. Святий Віджиліо – покровитель міста Тренто. 26 червня – день його пам’яті. Свято на його честь триває у місті кілька днів.
У XII столітті на фундаментах ранньохристиянської базиліки Св. Віджиліо звели новий Кафедральний Собор. За століття храм багато разів перебудовувався. В його архітектурі можна побачити стилі різних епох: романський, готичний, ренесанс, бароко. Cattedrale di San Vigilio відомий у католицькому світі. З 1545 по 1563 роки тут проходив XIX Вселенський Тридентський собор. У храмі поховані визначні люди Тренто: єпископи, політичні діячі.
У крипті Cattedrale di San Vigilio можна побачити фундаменти ранньохристиянської базиліки Св. Віджиліо, залишки стін і головних воріт давньоримського міста Tridentum. Години роботи крипти: з 10-00 до 12-00 та з 14-30 до 17-30, неділя: 14-30 – 17-30. Вихідний – вівторок. Квиток – 2 євро.
Поруч з Кафедральним собором – Палаццо Преторіо XI століття. Тут розміщалась перша резиденція єпископів Тренто. У 1255 році правителі Тренто покинули палац і переїхали у новий замок Буонконсільо, збудований на високому пагорбі. Ліворуч від палацу – Міська вежа – Torre Civica XI століття. У давні часи вона була в’язницею, а у палаці поруч проходили судові засідання. Дзвін сповіщав містян про публічні страти, що у середні віки проводились на площі Дуомо.
У Палаццо Преторіо розміщений Єпархіальний Тридентійський музей – Museo Diocesano Tridentino. В експозиції – витвори мистецтва, предмети релігійного культу, старовинні картини, скульптури, текстиль, археологічні артефакти, нумізматична колекція. Години роботи: 10-00 – 13-00 та 14-00 – 18-00. Вівторок вихідний. Квиток 7 євро, він дає можливість також відвідати крипту Собору з розкопками ранньохристиянської базиліки Св. Віджиліо. Діти до 14 років безкоштовно. В багатьох музеях Тренто перша неділя місяця – вільний вхід. Актуальна інформація на сайті: museodiocesanotridentino.it.
На фоні гір і різнокольорових середньовічних будинків чудово виглядає Фонтан Нептуна – Fontana del Nettuno XVIII століття. Дивно побачити споруду, приурочену богу моря, вдалині від узбережжя. Але існує легенда, за якою Нептун вирішив стати володарем Альп і вирушив в гори річкою Адідже, що протікає через Тренто. Тризуб морського бога дав назву місту Tridentum – “три зуба”. За іншою версію фонтан Нептуна є символом повноводності річки Адідже і багатьох струмочків, що течуть з високих гір.
Особливо на площі вразили два суміжні будинки Case Cazuffi – Rella розписані старовинними фресками. Знаходяться вони навпроти міської вежі. У Тренто ми побачили ще багато палаців, прикрашених розписами.
Case Cazuffi – Rella зведені у XVI столітті. Фрески роботи художника Фоголіно. На будинку праворуч зображені символи життя: триумф, кохання, досвід, час, фортуна, вдосконалення, знання.
На стіні будинку ліворуч – сюжети з давньоримської міфології.
Поруч з розписними будинками – старовинна Церква Святого Благовіщення – Chiesa della Ss.ma Annunziata, XVIII ст. Вона унікальна тим, що по неділях о 10-00 тут проходить Тридентська меса на латині, за давнім обрядом часів Тридентського собору.
По вулиці Via Camillo Cavour вийшли до Церкви Санта-Марія-Маджоре – Chiesa di Santa Maria Maggiore. За версією археологів у римські часи на цьому місці був форум і храм. На залишках давньоримського храму збудували першу ранньохристиянську церкву Тренто – резиденцію єпископів. Новий храм Санта-Марія-Маджоре “виріс” на площі у 1524 році. Вишукана рожево-біла церква стала справжньою прикрасою міста. Вона має свій оригінальний архітектурний стиль “клезіанський” – поєднання романтичного і ренесансу. Назвали стиль так на честь видатного єпископа Бернардо Клезіо. У храмі проходили засідання Тридентського собору.
Дзвіниця церкви Chiesa di Santa Maria Maggiore є найвищою у місті.
На вулиці Via Rodolfo Belenzani побачили фрески на фасадах палаццо і прекрасну барокову церкву Chiesa di San Francesco Saverio.
Палаццо Джеремія – Palazzo Geremia зведений у XVI столітті. Розписаний сюжетами про героїв Давнього Риму. Є версія, що на білому коні (ліворуч від балкону) зображений австрійський імператор Максиміліан І, що зупинявся у цьому будинку у 1508 році.
Напроти знаходиться Палаццо Тун – Palazzo Thun – будинок XV століття із частково відновленим розписом. Сьогодні тут розміщена мерія – муніципалітет Тренто.
Барокова Церква Chiesa di San Francesco Saverio – частина колишнього комплексу монастиря ордену єзуїтів. Зведена у 1711 році. Тут проходять концерти класичної музики.
Колоритною вуличкою Via del Suffragio вийшли до грандіозної фортеці. Замок Буонконсільо – Castello del Buonconsiglio – один з символів Тренто. У давньоримські часи на замковому пагорбі стояла фортеця. Протягом 8 століть з 1255 року тут розміщалась резиденція єпископів – правителів князівства. У XIX ст. у замку були казарми. Згодом його передали Національному музею Тренто. Сьогодні тут представлена експозиція художнього музею, проходять виставки, фестивалі, концерти.
Спочатку на пагорбі звели Castelvecchio. (на фото – висока кругла вежа Torre d’Augusto й готичний палац). Це найстаріша будівля замку. Єпископи розбудовували резиденцію за останніми тенденціями архітектурної моди. За століття Castello del Buonconsiglio перетворився на великий замковий комплекс і міцну фортецю. Друга його частина – урочистий палац Magno Palazzo у стилі ренесанс XV століття, третя частина – барокова Giunta Albertiana XVII століття, вона з’єднує Старий замок і Палац. Замок Буонконсільо доповнюють дві вежі. Зі східного боку – Torre del Falco – Соколина вежа. У ній збереглись оригінальні фрески XVI століття на тему полювання. З півдня височіє Torre Aquila – Орлина вежа. Її зали прикрашені унікальним фресками XIV століття. Розписи Ciclo dei Mesi – “цикл місяців” – цікаві тим, що на них можна побачити життя у середні віки: моду тої епохи, традиційні заняття й роботу людей у кожен місяць року.
Години роботи музею замку: травень- жовтень 10-00 – 18-00, зимовий період – 9-30 – 17-00. Квиток – 10 євро, 15-26 років – 6 євро, діти до 14 років безкоштовно. У першу неділю місця з жовтня по березень вхід вільний. В Орлину вежу – Torre Aquila – доступ відкритий кожні 45 хвилин. Влітку: з 10-30 до 17-15, взимку з 10-15 до 16-15. Максимальна група – до 25 осіб. Вартість входу – 2 євро, додатково до ціни музейного квитка. Аудіогід включено у ціну квитка. Актуальна інформація на сайті: buonconsiglio.it.
Ми оцінили “масштаб” Замка Buonconsiglio і зрозуміли, що на нього потрібно пару годин. А у нас в планах на сьогодні ще гірське озеро Мольвено. Тож за браком часу довелось обирати: або замок, або озеро. Їдемо на Мольвено! По дорозі до парковки ще трохи прогулялись автентичними вуличками Тренто. Тут дуже атмосферно!
І такі вулички є в історичному центрі. Трохи нагадали нам “трабулі” французьского міста Ліон.
В Тренто можна побачити “підземне” місто – залишки давньоримського Тридентіума: вулиці, будинки, терми. У центрі є археологічна зона – під Palazzo Lodron на площі Piazza Lodron 31 і Археологічний музей SASS на площі Piazza Cesare Battisti. Археологічна зона Palazzo Lodron працює тільки у середу, четвер та п’ятницю з 10-00 до 12-00 та з 14-30 до 16-30. Вхід безкоштовний. Музей SASS відкритий червень-вересень з 9-30 до 13-00 і з 14-00 до 18-00, в холодну пору – до 17-30. Квиток 2,50 євро. На жаль, нам не вдалось відвідати ці локації. Не побачили жодного вказівника, хоча проходили поруч.
Гуляючи вуличками знайшли маленьку гарну Церкву Chiesa della Santissima Trinità. У 1545 році в ній урочисто відкрився Тридентський собор. Фасад прикрашений скульптурою Святої Трійці.
Приємно здивувались)) У вікнах італійського будинку – красиві витинанки.
Кумедні вазони на вікнах.
Тренто – це не тільки історичні пам’ятки. У місті є цікавий сучасний інтерактивний Музей Науки – MUSE. Ми відвідали подібний музеї у французькому місті Ліон. Були у захваті від експозиції. Читайте:
= Ліон – древній і сучасний. Звіт про подорож Швейцарія-Франція. Частина 3.
Графік роботи: 10-00 – 18-00, крім понеділка. На музей MUSE можна виділити біля 3-х годин. Квиток коштує 10 євро/8 євро. Музей знаходиться за межами історичного центру на вул. Corso del Lavoro e della Scienza, 3. Паркінг недалеко коштує 1-2 євро. Інформація на сайті: muse.it. Будете в Тренто – відвідайте)).
Ось таким ми побачили Тренто – колоритне й затишне місто із своєрідним характером і душевною атмосферою. Сюди варто приїхати на цілий день, щоб встигнути подивитись найцікавіші пам’ятки міста.
Регіон Трентіно-Альто-Адідже славиться красивою природою – горами й озерами. Далі ми направились до найгарнішого озера Італії – Lago di Molveno.
Мальовнича дорога до озера Мольвено.
Частина дороги до озера Мольвено проходить по гірським серпантинам. Погода у горах мінлива. Тільки світило сонечко, аж раптом небо затягнуло густими хмарами і пішов дощ.
Ми зупинялись на шляху, щоб помилуватись чудовими краєвидами.
Проїхали повз руїни старовинного замку.
Castel Belfort зведений на високому пагорбі у XIII столітті. Його називають ще “замком 100 сімей”. За 500 років свого існування ним володіли багато родин. Після пожежі у XVIII столітті замок більше не відбудовували. Доступ до замку вільний.
Краще один раз побачити))). На відео – гірський серпантин, що веде до озера Мольвено.
Мольвено – найгарніше озеро Італії.
В області Трентіно-Альто-Адідже 297 гірських озер з кришталево чистою водою і багато гірських річок. Через це провінцію Трентіно називають “маленькою Фінляндією”. В 40 км від Тренто, у Природному парку Адамелло-Брента, знаходиться високогірне озеро Мольвено – Lago di Molveno. Воно є найглибшим озером провінції Трентіно – максимальна глибина – 124 м. Це також найбільше високогірне озеро, що розташоване на висоті більше 800 м над рівнем моря. Має ширину 1,5 км і довжину 4,5 км.
У 2019 році Lago di Molveno оголошено найгарнішим озером Італії. Завдяки високій якості води, пляжу й сервісу, цю нагороду озеро отримує протягом останніх 6 років.
На березі озера розкинулось мальовниче містечко Мольвено – Molveno – італійський кліматичний курорт. Тут живе близько 1100 мешканців. Це єдиний населений пункт на озері. Мольвено колоритне й тихе. Навколо високі гори, вкриті лісами. А колір води то блакитний, то лазуровий. Чудова природа!Казкове місце!
Планували у Мольвено відпочити на пляжі, поплавати, піднятись в гори на канатній дорозі. Але холодна й дощова погода внесла свої корективи. Ми поставили машину на платній парковці недалеко від озера. И прогулялись вздовж берега.
Вода дуже чиста й прозора. Проте холодна, адже це гірське озеро. Купальний сезон у Мольвено припадає на липень-серпень. Ми були на початку липня. Думаю, ще зарано плавати))).
Містечко Мольвено нагороджено відзнакою “Помаранчевий прапор” від туристичної організації Touring Club Italiano. Цю нагороду отримують маленькі італійські міста як знак якості у сфері туризму та екології. У них є гарний сервіс, цікаві пам’ятки, збереженне культурна спадщина і навколишнэ середовище, використовуються традиційні продукти, підтримується розвиток народних ремесел.
Цікаво, що Мольвено зовсім не схоже на типові італійські міста. Всі будинки у австрійському стилі, ошатні, доглянуті, з квіточками й затишними дворами. Навколо ідеальна чистота (що зовсім не притаманно Італії).
У багатьох колоритних будиночках, вілах і шале розміщені готелі, апартаменти. Приємно здивувались, що всі готелі міста мають лише високі оцінки гостей. Забронювати житло у Мольвено можна за цим посиланням:
- готелі Мольвено
- на узбережжі є кемпінг з бунгало Spiaggia Lago di Molveno.
Спеціальні пропозиції зі знижками та акції готелів Мольвено дивіться тут:
Мольвено – ідеальне для сімейного відпочинку з дітьми та активного туризму. На берегах озера облаштовані ігрові й спортивні майданчики, басейни, аквапарк, міні-гольф. Діють прокати велосипедів, лодок, катамаранів. Навколо озера і в горах прокладені велосипедні й піші маршрути.
В озеро впадають гірські річки. Навколо дивовижна краса, чисте повітря. Тут так легко дихається! Прогулянка берегом і містом нам в задоволення.
Фото нашої мрії. А у вас буває таке, що ви закохуєтесь у місце заочно? Саме заради цього фото ми хотіли приїхати на озеро Молвено. Неймовірно красиве місце!
Одна з популярних розваг у Мольвено – підйом в гори на канатній дорозі Funivie Molveno Pradel. Нижня станція знаходиться у місті, на вул. Via Nationale 33. Можна піднятись на два рівні. На перший – плато Pradel – доставляє фунікулер. Висота 1367 м над р.м. На плато знаходиться мотузковий парк, міні-зоопарк, оглядові майданчики, ресторан. Прокладені вело й піші маршрути. На другий рівень, від плато Pradel до Palon di Tovre, на висоту 1530 м можна піднятись на кресельному підйомнику. Звідси починаються маршрути для гірських велосипедів, розташовані оглядові майданчики.
Розклад роботи канатної дороги влітку: 1-й рівень – Мольвено – плато Прадель з 8.00 до 18.45, вартість в обидва боки -12 євро. 2-й рівень – Прадель – Палон ди Товре з 8.15 до 18.30. вартість в обидва боки 6,50 євро. Разом два рівня в обидва боки коштують 16 євро. Діти до 8 років – безкоштовно. Знижка для дітей до 16 років. Детальна інформація на сайті: funiviemolveno.it.
Гори затягнули хмари, накрапав дощ. Тож, на жаль, насолодитись краєвидами з висоти не вдалось. Але в наступні дні у нас ще буде підйом на фунікулері на гору Монте Бальдо, над озером Гарда.
Далі ми поїхали до міста Рива-дель-Гарда, де відпочивали 5 днів. Дорога проходить вздовж східного берега озера. Тут є кілька оглядових майданчиків з чудовою панорамою Мольвено.
Водоспад.
Мольвено – казкове місце на Землі. Тут прекрасна природа, легке повітря, хороші готелі, спокійна атмосфера, багато розваг й активностей. На озері не просто гарно, тут дійсно комфортно себе почуваєш. Саме тому Мольвено вже кілька років поспіль отримує статус “найгарнішого озера Італії”. Кліматичний курорт чудово підходить для сімейного відпочинку з дітьми.
Дорога до Ріва-дель-Гарда також більшою частиною гірський серпантин. Популярне місто на озері Гарда зустріло нас рясним дощем. Але наступні дні були сонячні і теплі. Тож ми чудово відпочили і з задоволенням знайомились з цікавими місцями навколо Гарди. Читайте продовження нашого звіту:
= Відпочинок на озері Гарда. На машині в Італію. Частина 4.
Бажаємо яскравих подорожей!
До речі, житло в подорожах ми бронюємо на сайті Букінг.
Читайте також:
= Сколе, Виноградів, Маріапоч, Будапешт. Звіт про подорож на машині до Італії. Частина 1.
=Романтична Венеція. Путівник: що подивитись, маршрути, готелі, транспорт, їжа, безпека, поради.
=Верона – це не тільки про Джульєтту. Чим цікаве місто. На машині в Італію. Частина 5.
= Мальчезіне – місто, що дарує натхнення. Гора Монте Бальдо. Відпочинок на озері Гарда. Італія.
-
Залиште свій коментар:
![]:->](https://ua.elenapuzatko.com/wp-content/themes/ab-inspiration/inc/qipsmiles/smiles/devil.gif "]:->")
