Сколе, Виноградів, Маріапоч, Будапешт. Звіт про подорож на машині до Італії. Частина 1.

Це була незабутня подорож на північ Італії! Ми проїхали на машині майже 5000 км. Побачили безліч красивих краєвидів, фантастичні італійські гірські серпантини, чисті озера, старовинні замки і міста. Відкрили чудові місця для відпочинку в Україні. У Вероні здійснили мрію сина відвідати італійську оперу. У Венеції – мрію Олени повернутись родиною до цього романтичного міста. Яка ж смачна і атмосферна країна – Італія! Розповімо про маршрут, цікаві місця, практичні поради у цьому звіті про подорож на машині до Італії. В цій статті – дорога по Україні.

Хтось “колекціонує” країни і їх кількість, ми надаємо перевагу якісному пізнанню. Італія одна з наших улюблених країн. Вона дуже різна. Кожен регіон унікальний, має свій особливий колорит, кухню, традиції. Ми вже побували у величному Римі, імпульсивному Неаполі, курортному Ріміні, у країні свободи Сан-Марино, романтичній Венеції, місті з австрійською помпезністю –Трієсті. Кожен раз повертаємось в Італію у радісному передчутті нових відкриттів.

Цей маршрут ми задумали давно. Кілька років тому відмінили його, коли при плануванні побачили неймовірну красу австрійських Альп. Про нашу мандрівку на машині по Австрії читайте тут:

=Австрія, Каринтія. Заксенбург, Хайлігенблут, озеро Вайсензее. Заповідник Високий Тауерн.

=Австрія – 5 днів за 500 євро на сім’ю. Наш досвід бюджетної подорожі по Австрії на машині

Ось нарешті поїздка на машині в Італію здійснилась. Маршрут нашої мандрівки такий: Київ – Львів – Сколе – Виноградів – Будапешт – Клагенфюрт – Удіне – Тренто – озеро Молвено – озеро Гарда – Верона – Венеція – Грац – півострів Тихань на озері Балатон – Будапешт – ПП Косонь – Львів – Київ. Наша подорож на мапі:

По дорозі з Києва до кордону з Угорщиною ми, зазвичай, заїжджаємо подивитись цікаві місця й старовинні замки. Це дозволяє трохи відпочити і пізнати більше нашу рідну Україну. За кілька мандрівок побували у Славському, Олеському замку, Підгорецькому замку, мукачевському замку Паланок, на фестивалі квітів у романтичному замку Сент-Міклош. В цю поїздку ми завітаємо на відпочинок до Виноградова – унікального міста на вулкані.

Перша частина подорожі – м. Сколе і Карпати, відпочинок у санаторії Теплиця – м. Виноградів на Закарпатті, легендарне місто Маріапоч в Угорщині, Будапешт. Від Мукачева до Виноградова краще їхати через Берегове і Вилок. У містах є невеликі ділянки з поганими дорогами, але в цілому дорога хороша. Від Вилока до Виноградова прокладене нове покриття.

Першу ночівлю на шляху нам зручно робити у місті Сколе. Тут привітні люди, старовинне місто, легендарна річка Опір, навколо краса українських Карпат. Що подивитись у Сколе – читайте в цій статті:

= Відпочинок в Карпатах. Місто Сколе: пам’ятки, готелі, легенди, фото.

Під вечір дістались у Сколе. Зупинились у комплексі Вівчарик. Добре, що забронювали номер заздалегідь на сайті Букінг, вільні номери в сезон тут важко знайти. Готель популярний, має чудові відгуки гостей. Знаходиться в центрі м. Сколе. До основних пам’яток і річки Опір 5-10 хвилин пішки. Є безкоштовна парковка на території і ресторан з смачною традиційною кухнею. Нас зустрів привітний і щирий господар, все розповів, показав і дав рекомендації.

Тримісний номер комфортний, гарний і чистий. У ньому є все необхідне для відпочинку – зручні ліжка, власна ванна кімната, холодильник, ТБ з супутниковими каналами, електричний чайник, чашки, вода.

У ванній кімнаті засоби гігієни – мило, шампунь, гель для душу, рушники.

Вечеряли ми у ресторані комплексу Вівчарик. Смачно, недорого, приємне обслуговування. Заклад має оригінальний зал. Страви готують довго, але про час очікування нас попередила офіціантка. Наступного разу спочатку замовимо страви на певний час, а тоді пройдемось і “нагуляємо апетит” до вечері. Ароматний трав’яний карпатський чай нам доставили в номер.

Спробував місцеву традиційну страву, яка дуже схожа за складом на литовські цепеліни, що куштував у Вільнюсі. Український варіант мені сподобався більше. Назву страви не запам’ятав))

Минулого разу ми зупинялись в Сколе у апартаментах Art d’ECO. Теж дуже сподобалось, а грибна юшка від господарів – найкраща, що колись смакував.

Інші готелі та садиби в Сколе можна забронювати за цим посиланням:

Готелі, садиби, апартаменти Сколе – від 250 грн.

Поруч з Сколе знаходиться Національний парк Сколівські Бескиди. Найвища точка – гора Парашка має 1268 м. Тут є мальовничі водоспади, особливо гарні – Гуркало на Великій річці, Кам’янецький водоспад на річці Кам’янка. Відомий парк стародавньою фортецею Тустань і мінеральними водами Східниці. По парку прокладені піші маршрути.

Ми пройшли по мосту через річку Опір на протилежний берег. Там починається один з піших маршрутів по парку. З мосту відкривається ось така краса.

При вході – інформаційні стенди про парк і початок туристичного шляху на гору Лопата.

А далі була вечірня прогулянка по Урочищу “Павлів потік”. Ми занурились у лісову прохолоду, аромат дерев, спів пташок і гомін річкової течії. Прогулянка повернула нам сили після денної поїздки.

З-під каменю б’є джерело мінеральної “Залізної води”.

Ось так завершився перший день подорожі. Далі ми направились на Закарпаття, у Виноградів.

Виноградів – місто на вулкані.

Закарпаття славиться цілющими термальними водами. Сюди їдуть відпочити і оздоровитись. Серед відомих закарпатських курортів – місто Виноградів. Знаходиться всього в 15 км від кордону з Угорщиною і Румунією, в 25 км від м. Хуст, в 60 км від м. Мукачів. У Виноградові ми вирішили відпочити кілька днів у санаторії Теплиця і дізнатись більше про цікавинки міста. (поєднали приємне з корисним))). Розташоване місто у підніжжя Чорної гори – згаслого вулкана. Завдяки цьому у Виноградові є унікальні термальні й мінеральні води, а клімат тут схожий на середземноморський. У місті вирощують ківі, хурму, персики, цитрусові, інжир. На схилах Чорної гори ростуть виноградники, які й дали назву місту.

Де зупинитись у Виноградові.

У підніжжя вулкану знаходиться санаторій “Теплиця”. Заклад має власні цілющі мінеральні і термальні джерела. Має кілька напрямків у оздоровленні: лікування захворювань опорно-рухового апарату, шлунково-кишкового тракту, серцево-судинної, дихальної та ендокринної системи, порушення обміну речовин. “Теплиця” – володар нагороди “Лідер року 2018″ у медичній галузі. Тут працюють справжні професіонали, гостинний персонал, красива доглянута територія, смачні страви, комфортні умови проживання.

Наш номер у “Теплиці”:

Ми прекрасно відпочили у санаторії, набрались сил перед мандрівкою і отримали багато приємних емоцій. Нашими враженнями і контактами для бронювання ділимось у цій статті:

= Санаторій Теплиця. Чудовий відпочинок на Закарпатті. Місто Виноградів.

Забронювати інше житло у місті Виноградів можна за цим посиланням: готелі Виноградова.

Що подивитись у Виноградові.

В перервах між відпочинком та оздоровленням у санаторії “Теплиця” ми знайомились з містом.

Севлюш – так називалось місто Виноградів до 1946 року. У перекладі з угорської “szőlős – це “виноградник”. У 1262 році угорським королем Іштваном V місту надано статус “королівського”. Ця дата вважається роком заснування Виноградова. У 2022 році 28 серпня місто відзначиме день народження – 760 років.

Виноградів нам сподобався. Тут панує особливий закарпатський колорит, відчувається близькість угорського і румунського кордонів. Головна місцева “родзинка”- це виноград. Виноградники й винні підвали бачили скрізь. Багато пам’яток міста приурочено виноградарству.

Головна вулиця міста – вулиця Миру, довжиною близько 1 км. На ній знаходяться практично всі туристичні памятки Виноградова. Цікаво, що вздовж вулиці Миру недалеко один від одного розташовані 6 храмів різних конфесій. Наша піша 2-х годинна прогулянка почалась з Свято-Троїцького Кафедрального собору.

У невеличкому сквері – цікавий фонтан “Сільвіка”. Точно такий ми бачили раніше в Долині Красунь угорського міста Егер. Читайте:

= Місто-курорт Егер: термальні купальні, вино, цікаві пам’ятки. Угорщина.

Спочатку фонтан встановили у Виноградові у 2012 році до 750-річчя міста. А згодом – його копію у Егері. Автор – закарпатський скульптор Михайло Колодко, відомий міні-скульптурами в Ужгороді, Мукачеві, Будапешті. У Виноградові також є кілька його скульптур. Цікаво, що фонтан Сільвіка замовив мешканець Виноградова. Прообразом дівчини стала місцева красуня, у яку він закохався. Вона і зараз живе у місті.

Старовинна Реформаторська церква.

Парафіяльна церква XIII століття. Сьогодні – Римо-Католицький Собор Вознесіння.

Через дорогу – комплекс Францисканського монастиря XV століття.

Капличка біля Францисканського монастиря – теж робота Михайла Колодка. Саме ченці-францисканці започаткували виноробство у місті. Св. Франциск тримає гроно винограду, біля нього ченець.

У парку за Римо-Католицьким костелом і навпроти Францисканського монастиря встановлена ще одна скульптура роботи Михайла Колодка – “Угочанський винороб”. Угоча – так називався у середньовіччі комітат, регіон Угорщини центром якого був Севлюш. Сьогодні у Берегово і Виноградові проходять фестивалі вина “Угочанська Лоза. Трохи допоміг виноробу)))

Центр Виноградова зелений і затишний. Алея на площі Миру.

Випадково знайшли міні-скульптуру Бела Бартока, робота Михайла Колодка. Це один з визначних угорських композиторів. Кілька років дитинства він жив у Виноградові, тут почав вивчати і писати музику, дав свій перший концерт.

Біля міської ради встановлена скульптура Ангела-хранителя міста.

Православний старовинний Храм Успіння Пресвятої Богородиці. Саме 28 серпня Виноградів відзначає храмове свято і День заснування міста.

Вулиця Миру поступово переходить у вулицю Копанську. На ній серед старовинного парку знаходиться ошатний відреставрований палац Перені XIV—XVII століть. Виноградів кілька століть належав родині угорських баронів Перені. Сьогодні тут розміщається районний відділ освіти. А в колишній господарській будівлі праворуч – дитячий центр творчості.

В інший день відвідали залишки замку Канків. Він знаходиться на схилах Чорної гори, на околиці Виноградова. Вперше про Виноградівський замок згадується у 900 році в угорській хроніці. За роки він не один раз руйнувався і відновлювався. З XVI століття про замок Канків нагадують лише руїни і легенди. Ми приїхали до замку ввечері. З пагорба відкривається гарний краєвид на Виноградів, але сонце засліпляло. Краще підніматись сюда зранку. До замку веде кам’яниста дорога. Варто залишити машину внизу і пройти метрів 300 вгору пішки.

Замок, на жаль, продовжує руйнуватися. Але тут дуже атмосферно.

По другий бік – височіє Чорна гора.

Поруч з замком, трохи вгорі, знаходяться залишки Францисканського монастиря XVI ст. Зберігся тільки фундамент.

Поруч – маленька капличка.

Навколо Виноградова ще багато цікавих місць: Королівський замок “Нялаб” і старовинні храми у сусідньому селі Королево, Хустський замок, столиця лозоплетіння Іза, оленяча й буйволина ферми, винні погреба. Сюди варто приїхати надовше – оздоровитись і дізнатись більше про Закарпатський край.

Пункт перетину кордону Вилок-Тісамбеч. Україна-Угорщина.

Зазвичай ми переходимо кордон у Берегово або Косино. (більше подобається ПП Косонь). В цій подорожі скористались новим для нас пунктом перетину українсько-угорського кордону – Вилок, в 15 км від Виноградова. Перехід – невеликий і незавантажений. Кордон пройшли швидко, приблизно за 1,5 години.

В Угорщині на найближчій заправці оплатили швидкісні автомагістралі – купили матрицю. Читайте:

= На машині в Угорщину. Оплата доріг, ПДР, комплектація авто, вартість бензину, кордон.

Чим цікаве місто Маріяпоч. Легенда Ікони, що плаче.

В 80 км від кордону Україна-Угорщина, в 10 км від автобану М3 знаходиться маленьке містечко Маріапоч. Чому ми заїхали сюди? В подорожах ми дізнаємось про нові міста, країни, чуємо багато цікавих історій. От частинки однієї з легенд вирішили скласти в “один пазл”. Маріпоч відоме чудотворною плачущою Іконою Богоматері, яку шанують католики й православні. До неї приїжджають багато паломників. Історія Маріапочської ікони має свої таємницю і легенду. Одна частина легенди – в Долині Нарцисів і селі Нанково в Україні, друга – у Відні, третя – в угорському місті Маріапоч. Тож з’явилось бажання побачити всі три складові історії про чудодійну плачущу ікону.

Кілька років тому, під час відвідування Долини нарцисів біля Хусту, ми дізнались про Нанківську Чудотворну ікону Пресвятої Богородиці. Вона з’явилась біля с. Нанково, але власник землі наказав вивезти її подалі. За однією з легенд завдяки Іконі утворилась Долина нарцисів. Квіти виростали там, де капали сльози Богоматері. Ікону доправили у село Поч, у теперішній Угорщині. На місці, де вона дивом з’явилась у селі Нанково, зараз стоїть капличка. Поруч – джерело, що виникло в цей же час. Більше читайте тут:

= Унікальна Долина нарцисів, Географічний центр Європи та Закарпатська “Конча Заспа”

За другою версією, у 1675 році мешканець угорського с. Поч, суддя Ласло Чигрі, замовив ікону у пастора Іштвана як подяку за визволення з турецького полону. Заплатив за неї 6 форинтів і передав у місцеву дерев’яну греко-католицьку церкву. Через 21 рік парафіяни побачили, що Ікона Богоматері плаче. Сльози бігли з її очей протягом місяця. Новина про це диво дійшла до австрійського імператора Леопольда І. Він забрав плачущу Ікону у Відень. У 1697 році Австрія здобула перемогу над турецьким військом. Імператор сказав, що це відбулось завдяки заступництву Ікони Богородиці із Поча, і залишив іі у Соборі Св. Штефана. Тут вона зберігається і сьогодні. Але Ікона вже більше ніколи не плакала.

Оригінал ікони Богоматері з м. Маріапоч ми побачили у Відні. Читайте:

= Відень за два дні. Як дістатись, де зупинитись, що подивитись. Звіт про подорож.

За кілька років у церкві міста Поч встановили копію чудотворної Ікони Пресвятої Богородиці. Раптом у 1715 році вона заплакала. Тож копія стала вважатись теж чудотворною, а до назви села Поч додали слово “Маріа” – Маріапоч. З того часу на місці старої дерев’яної церкви почали зводити кам’яну. У 1905 році протягом 3-х тижнів знову з очей копії ікони Богоматері текли сльози. Згодом церква отримала статус Базиліки.

У XIX столітті невідомий художник зробив копію Ікони Пречистої Діви Марії і подарував селу Нанково, де вона за переказами дивом з’явилась і стала причиною появи Долини Нарцисів. Копію чудотворної Ікони помістили у Каплицю, до якої з’їжджаються тисячі паломників.

Із всіх складових легенди про Плачущу Ікону ми не були тільки в м. Маріапоч. Тепер “пазл” склався. Місто маленьке, чисте, затишне. Головна площа Маріапоч.

Базиліка Святого Михаїла височіє над містом. Саме в ній знаходиться копія знаменитої плачущої Ікони Богоматері з Поча. Вона теж вважається чудотворною. У Базиліці проходила служба, тому не фотографували всередині. Ми побачили Ікону Пресвятої Богородиці і відчули фантастичну атмосферу під час служіння.