Неаполь і Помпеї за один день. Як дістатись, де зупинитись, що подивитись.

  Автор:
  232

Неаполь нас вразив! Про нього можна сказати “великий і жахливий”. Місто сонця і моря, величних пам’яток, смачної їжі і найгарнішого метро в Європі. Батьківщина лімончелли, піци Маргарита і піци Маринара, пісні “O Sole mio”, співака Енріко Карузо і засновника Одеси – Хосе Де Рібаса. Водночас Неаполь називають столицею сміття і мафії. На вулицях брудно, неприємно пахне, у деяких кварталах ввечері небезпечно гуляти туристам. Але саме завдяки такому контрасту утворився особливий південний неаполітанський колорит. Неаполь може сподобатись і навпаки. Але завжди по собі місто залишає яскраві емоції.

Помпеї –  місто на півдні Італії, в регіоні Кампанія. Знаходиться в 25 км від Неаполя. Тут, у підніжжя вулкана Везувій, проживає сьогодні близько 25 тисяч мешканців. Сюди приїжджають багато туристів, щоб побачити розкопки античного міста Помпеї. Майже 2 тисячі років тому під час виверження Везувію воно було поховано під товстим шаром вулканічного попелу. Подорож до древніх Помпей – це ніби подорож у часі. Ти переносишся у 79 рік, гуляєш вуличками античного міста, заходиш у будинки, відчуваєш епоху і трагедію того часу. Місто-привид…І лише через сотні років, у XVIII ст. людство дізналось про Помпеї. Ось і ми вирішили познайомитись з ними.

В Неаполь і Помпеї ми поїхали з Риму на один день. Що цікавого встигли подивитись – ділимось в цій статті.

Як дістатись до Неаполя і в Помпеї.

Ми їхали до Неаполю і в Помпеї з Риму, це 230 км і  біля 2-х годин в дорозі.

  • Літаком. У Неаполі є міжнародний аеропорт Каподічіно (Capodichino). Він обслуговує такі відомі авіакомпанії: Ryanair, easyJet, Volotea, Alitalia, KLM, WizzAir, Aegean Airlines та багато інших. З України до Неаполя є прямі рейси компаній: SkyAp, Ernest.

Як знайти дешеві авіаквитки до Неаполя. Ми користуємось сервісом Skyskanner.com.ua. Це відомий сайт- пошуковик. Він порівнює ціни на квитки більше 700 авіакомпаній (в тому числі лоукостів) і підбирає найвигідніші за ціною рейси. Для бронювання знайдених авіаквитків ви перенаправляєтесь безпосередньо на сайт авіакомпанії. Це добре, адже ви користуєтесь всіма акціями, бонусами, накопиченням “миль”.

  • На машині. На власній або орендованій.

Орендувати автомобіль в Італії можна на міжнародному сервісі Rentalcars. Він порівнює пропозиції багатьох компаній і пропонує найвигідніші варіанти. Все, що потрібно знати для подорожі в Італію на авто читайте в нашій статті:

=На машині в Італію. Оплата доріг, ПДР, комплектація авто, парковки, вартість пального, місця відпочинку.

  • Автобусом. Це може бути прямий маршрут з України, або з пересадками в різних містах Європи.

Квиток на автобус можна придбати через інтернет на сайті Infobus – це міжнародний сервіс, що порівнює цінові пропозиції різних автобусних кампаній і знаходить найдешевші варіанти.

Також – на сайті найбільшого автобусного оператора Європи FlixBus. Наприклад,  вартість квитка Рим – Неаполь стартує від 10 євро в один бік.

  • Потягом.

Читайте також: Путівник: Рим за три дні. Що подивитися: пам’ятки, маршрути, готелі, транспорт, їжа, шопінг, відгуки, фото. Як потрапити в Колізей і музеї Ватикану без черги.

Спочатку  планували самостійно італійською залізницею доїхати до Неаполя, а потім пересісти на регіональний потяг в Помпеї. Квитки можна придбати на сайті  Trenitalia або на сайті Italotreno. Ціна з Риму до Неаполя стартує від 12,65 євро в один бік. Від Неаполя в Помпеї – від 2,80 євро в один бік.

Що потрібно знати про подорож італійською залізницею:

*** Залізничні квитки на дальні відстані й швидкісні потяги краще купувати через інтернет заздалегідь. Так буде значно дешевше, ніж в день відправлення. Також на сайтах проходять акції зі знижками. Ціна залежить від часу. Зранку і пізно ввечері їхати дешевше, ніж вдень. Квиток після оплати на сайті приходить вам на електронну пошту або через смс.

*** Вартість квитків на невеликі відстані й регіональні потяги фіксована. Тому на них можна купувати квитки і через інтернет, і на місці: в касі вокзалу або в автоматі на пероні.

*** Перед тим як сісти в потяг, обов’язково прокомпостуйте куплений в касі чи автоматі квиток, в якому не вказані дати і час відправлення. Це можна зробити в автоматах на пероні терміналу.  Якщо квиток не прокомпостований, то він буде вважатись недійсним, як наслідок -штраф. Онлайн-квитки компостувати не треба, ни них вказані дата і час відправлення. Контролер перевірятиме QR-код на квитку.

Друзі нам запропонували поїхати з ними з Риму на екскурсійному автобусі. Що ми і зробили.

Екскурсії в Неаполі і Помпеях.

Де зупинитися в Неаполі.

Для пошуку житла в подорожах ми користуємось сайтом – Booking. Це зручний і головне надійний сервіс. Як ним користуватись, читайте в нашій статті:

Як забронювати готель через інтернет. Покрокова інструкція. Вибираємо кращий готель за ціною та якістю.

У Неаполі великій вибір житла, більше 4000 пропозицій на  будь-який смак і бюджет. Не рекомендуємо зупинятись в районі центрального залізничного вокзалу і гуляти тут вечорами. Цей квартал називається Garibaldi.

Забронювати житло в Неаполі можна за цими посиланнями:

Спеціальні акції та пропозиції із знижками готелів Неаполя дивіться тут:



Booking.com

Помпеї. Археологічний парк – музей під відкритим небом.

Спочатку ми запланували поїхати в знамениті Помпеї. З Неаполя до цього міста можна дістатись за 40 хвилин регіональним потягом Napoli-Sorrento з центрального залізничного вокзалу або на автобусі. Музей під відкритим небом “Parco Archeologico di Pompei”знаходиться на околицях міста Помпеї. Зупинка Pompei Skavi – Villa dei Misteri.

Вартість квитка для відвідування Археологічного парку Помпеї – 15 євро. Діти до 18 років безкоштовно. Квитки купуйте на сайті або в касі всередині музею, не приставайте на пропозиції продавців біля входу. Години роботи: з квітня по жовтень з 9-00 до 19-30, останній вхід о 18-00; з листопада по березень з 9-00 до 17-00, останній вхід о 15-30. Актуальна інформація на сайті музею:  pompeiisites.org.

Порада: для відвідування парку Помпеї  варто мати зручне взуття (без підборів), сонцезахисний крем, капелюх і воду. Пить воду можна також з фонтанів Помпей. Прогулянка по музею зайняла у нас 2,5 години.

Стародавні італійські племена оски заснували у VI ст до н.е. на узбережжі Неаполітанської затоки поселення Помпеї. Назвали місто “п’ять”, що на мови племен звучало “pumpe”. Адже Помпеї утворилися після злиття п’яти поселень. За іншою версією назва пішла від грецького слова “pompe”- помпезний, тріумфальний. Існує легенда про заснування міста Гераклом. Після перемоги над триголовим велетнем Геріоном і свого десятого подвигу Геракл влаштував урочисто-помпезну ходу по місту.

У 79 році, до виверження вулкану Везувій, у Помпеях проживало 20 тисяч мешканців. Під час трагедії біля 2 тисяч з них загинуло. Більшості жителів вдалося врятуватися. Разом з Помпеями за одну добу під вулканічним попелом були поховані сусідні міста Геркуланум і Стабіі. Завдяки такій природній “консервації” будівлі й вулиці збереглись у первісному вигляді.

Сьогодні можна побачити як виглядали античні Помпеї до своєї загибелі. Перші розкопки міста були зроблені в кінці XVI століття, а масштабні розпочали у 1748 році. Помпеї зараз  це музей під відкритим небом “Археологічний парк Помпеї”. П’ята частина території древнього міста ще й досі не досліджена, зберігає свої тисячолітні таємниці. Разом з розкопками міст Геркуланом і Оплонті, Помпеї включені до списку світової спадщини ЮНЕСКО.

Навколо Помпеїв – зовнішні захисні мури, що мають довжину більше 3 км. Античне місто мало 7 воріт.

Ходити по Помпеям цікаво і водночас містично. Уявляєш, як жило місто 2 тисячі років тому, чим займались люди і як воно загинуло.

Залишки Форума. Навколо великої площі – руїни храмів, палаців, ринку.  Тут колись вирувало життя: проходили засідання ради міста й трибуналу, урочисті церемонії, релігійні свята, тріумфальні церемонії, розміщався міський ринок. Форум був адміністративним, релігійним, економічним центром Помпей.

Трибунал в Базилиці. Вона збудована у 1 ст. до н .е. Спочатку тут був критий ринок, потім суд.

Храм Аполона – один з найстаріших храмів Помпей, зведений у XVI ст. до н.е. У той час головним покровителем міста був Аполон, бог світла, краси, мистецтва й торгівлі.

Статуя Аполона. Оригінал зберігається у музеях Неаполя.

Згодом культ Аполона змінився вшануванням бога Юпітера, верховного бога Давнього Риму. Храм Юпітера з II століття до н.е. став головним у Помпеях. Дослідники стверджують, що у його підвалах розміщалась міська скарбниця. З наших шкільних підручників історії запам’ятались світлини Помпеїв з руїнами храмів. За нами залишки храму Юпітера, на задньому плані – Везувій. Саме це фото пам’ятаю зі школи. В цей день картинка з дитячих спогадів “ожила”. Вона наповнилась неймовірним кольором неба, яскравим сонцем, ароматом піній і квітів, італійським колоритом і стрекотом цикад.

У давнину по вулицям Помпей ходили у своїх справах місцеві жителі. Сьогодні тут багато туристів. А вдалині височіє Везувій…єдиний діючий вулкан материкової Європи. Останнє велике виверження було у 1944 році.

Життя пару тисяч років тому було добре організовано. Ми й досі користуємось деякими винаходами древніх римлян. Ось, наприклад, прототип майбутніх бордюрів, тротуарів і пішохідних переходів, так званої “зебри”. У місті не було каналізації. Вулиці Помпей часто були у бруді й нечистотах, що виливались на проїжджу частину. Тротуари будували вище дороги, щоб не забруднитись. А для переходу вулиці зробили такі кам’яні острівці. Чому острівці, а не суцільні “мости”?  Просто острівці не заважали їздити по вулицям колісницям і возам. Колеса легко проходили між камінням. Уявіть, 2 тисячі років тому у Помпеях на вулицях були тротуари і пішохідні переходи. Цей факт просто вражає.

А це прототип майбутніх пунктів продажу вуличної їжі – фаст-фудів)).  Термополія – місця, де готували гарячу їжу і кормили місцевих жителів. У багатьох будинках Помпей була відсутня кухня, тому термополії користувались популярністю. У Помпеях їх налічувалось 89 штук. Ну чим не сучасний Макдональд))).

Збереглась одна з 34 пекарень Помпей. Місто славилось випічкою, яку поставляло у сусідні регіони.

Біля пекарні – млини. В них перемелювали пшеницю на борошно.

Водопостачання у Помпеях було дуже проблемним. Ґрунтові води знаходились глибоко, тому колодязів було мало. Проблему частково вирішувала наявність у будинках імплювій – мілких басейнів на підлозі, у яких збиралась дощова вода.

Лише в часи Августа, у 1 ст до н. е, проклали підземний акведук – прототип сучасного водопостачання. Вода по трубам доставлялась у будинки заможних жителів, а бідні мешканці могли набирати її з фонтанів, що розміщались у різних частинах Помпей. На фото – залишки одного з фонтанів. Сьогодні до нього підведений сучасний водопровід. До речі, в Римі, Неаполі та інших містах Італії багато фонтанів з питною водою.

Знаменита пам’ятка Помпей – Будинок Фавна. Це один із найбагатших і розкішних будинків Помпей. Він займав площу до 3000 кв.м. Належав сімейству Касієв. Палац прикрашений вишуканими мозаїками. До наших днів зберігся імплювій з красивою мозаїкою і скульптурою Фавна, покровителя лісів. Саме цей знайдений під час розкопок “персонаж” дав назву будинку.

В палацах і будинках Помпей можна побачити багато старовинних фресок, мозаїк і розписів. Мешканці міста цінили красу й мистецтво.

Розписувались також стіни терм. Міські бані – терми – мали чоловіче й жіноче відділення, кожне з різною кількістю басейнів. Для гостей міста працювали найменші терми, що знаходились на форумі.

Далі фото з категорії 18+. У Помпеях зберігся один з будинків розпусти. На 25 тисяч населення їх нарахували 35. Вони називались “лупанарії”. Повій у  Давньому Римі називали “lupa”, що значить “вовчиця”.  У коридорах і кімнатах лупанарію збереглися фрески з еротичними сценами. Мабуть, інструкція.

У 1870-х роках італійський археолог Джузеппе Фіореллі під час розкопок знайшов порожнини. Вони утворились під великим шаром попелу на місці загибелі людей і тварин. Ці порожнини заливали рідким гіпсом, який згодом застигав. Так можна було побачити як люди зустріли свою смерть, їх пози і навіть вираз обличчя. Дуже моторошні “скульптури”.

А ще за допомогою рідкого гіпсу археологи й ботаніки вже у XIX ст. визначили які види дерев й кущів саджали мешканці Помпеї у своїх садах. Гіпс заливався у порожнини від спалених попелом коренів рослин.  Виявилось, що жителі міста надавали перевагу вічнозеленим і запашним рослинам з великим листям, яке дарувало тінь. А яскравих квітів було мало. Тож у садах Помпеї, біля будинків і палаців, росли плющ, платан, лавр, самшит. Багаті жителі декорували їх скульптурами, колонами, фонтанами.

На околиці Помпей відвідали Малий театр, або Одеон. Він вміщав 1500 глядачів. В іншій частині – зберігся Великий театр. Тут могли розміститись до 5 тисяч людей. На сценах театрів проходили музичні вистави, трагедії та комедії. Навіть зараз тут хороша акустика.

Зберігся у Помпеях також великий Амфітеатр на 20 тисяч глядачів. У ньому проходили бої гладіаторів. У Великій палестрі проводились спортивні змагання.

Ось такими ми побачили легендарні Помпеї. Здивувала організація життєдіяльності поселення, що існувала 2 тисячоліття тому. Вразила трагічна історія зникнення цілого міста і могутність природи. Помпеї варто побачити.

Вулкан Везувій.

Лише 10 км від Неаполя і 15 км від Помпей. Цікаво, що вулкан Везувій і сьогодні є активним, але на даний момент сплячим. Він має висоту 1277 м, кратер діаметром 450 м і глибиною 300 м. За своє існування, а це біля 25 тисяч років, Везувій не один раз знищував міста і людей. Науковцям відомо про 80 вивержень. Останнє у 1944 році зашкодило містечку Сан Себастьяно. Під час катастрофи 1631 року загинуло більше 4000 мешканців міст у підніжжя Везувію. Виверження 1805 року знищило велику частину Неаполя, а жертвами стали майже 25 тисяч жителів. Але ці історичні факти не заважають людям селитись у підніжжя і на схилах Везувію.

Тут утворились родючі ґрунти, на яких вирощують фрукти й виноград. Таких великих лимонів, як на ринку в Помпеях, ми ще не бачили. Ними славиться Неаполь, Сорренто, Амальфійське узбережжя. З лимонів виготовляють знаменитий лікер “Лімончелло”. Обов’язково спробуйте)))

На вулкані у 1841 році встановили першу в світі Обсерваторію, що займається вивченням вулканічної діяльності і спостереженням за активністю Везувія. Сьогодні на вулкані створено Національний парк Везувій. До кратеру можна піднятись пішки від парковки та зупинки автобуса, що знаходяться на висоті 1000 м над рівнем моря. Орієнтовно довгий шлях займає 2,5-3 години в обидва боки. Є ще коротка стежка – по ній підйом за 30 хв. Колись тут діяв фунікулер та крісельний підйомник, але вони були зруйновані виверженням або землетрусом. Тепер до кратеру прокладена лише пішохідна дорога. По парку також ведуть кілька пішохідних маршрутів по мальовничим схилам. Тут можна також відвідати музеї, стародавні вілли, храми, села, розкопки зруйнованих Везувієм міст (Геркуларіум).

Години роботи стежки до кратеру: липень-серпень 9-00 – 18-00, з квітня по вересень – до 17-00, жовтень і березень – до 16-00, зимові місяці – до 15-00. Вартість відвідування: 10 Є, квиток купується в касі Національного парку. Парковка платна – від 3,5 євро за годину. Важливо мати: зручне закрите взуття, воду, бутерброди, сонцезахисний крем, капелюха. Краще планувати підйом зранку – коли ще немає літньої спеки.

Як дістатись: на машині – з’їзд з траси А3 у бік Ерколано (або Торре -дель Греко). Після таблички “Національний парк Везувій” треба проїхати по серпантину ще 9 км вгору до парковки на висоті 1000 м, звідки починається піший підйом до кратеру вулкана. Шлях вказують таблички. На потязі – з центрального вокзалу Неаполя до станції Ercolano Scavi (розклад на сайті) , далі з вокзальної площі на таксі або  автобусом Vesuviо Express (квиток 10 євро, розклад на сайті) до зупинки на висоті 1000 м.  На автобусі: у літній сезон з Неаполю та Помпей відправляются туристичні екскурсійні автобуси на Везувій.

Коли ми планували самостійну поїздку до Археологічного парку Помпеї, думали, що встигнемо піднятись в цей день до кратеру Везувію і заїхати погуляти по Неаполю. Але в дійсності для відвідування Помпей і Везувію потрібен цілий день. Тож, якщо хочете подивитись всі три місця, то варто зупинитись на ніч, наприклад, у Неаполі.


Booking.com

А тим часом ми проїхали повз Везувій і присвятили другу половину дня знайомству з Неаполем.

Неаполь вражає!

Неаполь – найбільше місто південної Італії, столиця регіону Кампанія. Місто розкинулось на узбережжі Тирренського моря, в 230 км від Риму. Тут мешкає майже 1 млн. жителів. По чисельності населення Неаполь займає третє місто в Італії, після Риму та Мілану. Така кількість мешканців продукує багато сміття, яке просто не прибирається вчасно. Воно копиться у баках, розкидане навколо, розвіюється вітром, наче перекотиполе, по вулицях і площах. Як тільки ми в’їхали у місто, одразу побачили, чому Неаполь вважається Італійською столицею сміття. До цієї картини додались написи фарбою на визначних пам’ятках міста і інструкція екскурсовода не заходити у вулички, щоб не бути пограбованими серед білого дня. Ось таке наше перше враження про Неаполь! Це був неприємний шок!

Проте місто має величну й цікаву історію. Перше поселення на місці Неаполя було засновано у VIII ст. до н.е. як грецька колонія Партенопея. Про це розповідає легенда.  Сирена Партенопа вирішила своєю чарівною піснею погубити корабель Одіссея, але герой підманув сирену і продовжив свою мандрівку.  Партенопа у відчаї кинулась у море і втопилась. Хвилі винесли тіло на берег. На цьому місці греки звели поселення і назвали його на честь сирени Партенопея. Через 300 років поруч з цим, зруйнованим римлянами, містом побудували нове – Неаполіс.

Неаполь – королівське місто! За свою історію він був столицею незалежного герцогства Неаполь, Сицилійського королівства, Неаполітанського королівства, Королівства Обох Сицилій. У 1860 році місто приєдналось до Італії. Саме у Неаполі у 1224 році заснували один з перших університетів світу, у 1737 році – один з найстаріших європейських театрів “Сан Карло”. Знаменита Неаполітанська художня школа, як стиль у малюванні, виникла ще у XV ст. З нею пов’язані імена багатьох знаменитих художників і архітекторів. Особливо звучать твори композиторів XVII – XVIII ст. Неаполітанської школи музики. Певний час місто було столицею італійської опери. У XVII ст. Неаполь за кількістю жителів займав друге місце у Європі після Парижа, був розвинутим й багатим портовим містом з розкішними палацами й будинками.

Знайомство з Неаполем ми почали  з мальовничої набережної Неаполітанської затоки, що у Тірренському морі. Звідси гарно видно Везувій. У 1805 році вулкан знищив велику частину міста. Жертвами виверження стали 26 тисяч людей. Від цього стає трохи не по собі. Адже Везувій досі активний вулкан. Мабуть, неаполітанці звикли до такого небезпечного сусідства.

Набережна Неаполя “Lungomare Mergellina”- чудове місце для неспішних прогулянок: яхти, пальми, сонце, море. На великих чорних й білих валунах, що залишив по собі Везувій, загоряють місцеві мешканці. Сміливці стрибають з них у воду. На набережній багато кафе. Тут варто спробувати солоно-перчене неаполітанське печиво Тараллі й особливе трикольорове неаполітанське морозиво Спумоні.

Набережну прикрашають старовинні фонтани. Один з них – Фонтан Себето. Так називалась річка, що текла колись по Неаполю. З нею пов’язана легенда. У доньку морського бога Нептуна – німфу Леукопетру – закохались Везево і Себето. Кожен хотів викрасти красуню. Дізнавшись про це, німфа кинулась у море, а Нептун перетворив її на найгарнішу скелю на острові Капрі. Везево розсердився і перетворився на вулкан Везувій, щоб помститись і зруйнувати все навколо. Себето пішов на схили вулкана і почав плакати так сильно, що перетворився на річку, яка могла б врятувати і захистити місто Неаполь.

Велика частина Неаполя знаходиться на схилах. Від набережної “Lungomare Mergellina” можна піднятись на фунікулері F4 на кілька панорамних оглядових майданчиків з чудовими краєвидами на Неаполітанську затоку і місто.

Неаполь з набережної виглядає дуже колоритно.

На невеличкому острові, зовсім близько до берега, знаходиться середньовічний замок Кастель-дель-Ово (Castel dell’Ovo). Назва перекладається як “замок яйця”. Він має овальну форму, схожу на яйце. Існує версія, що саме тут у VI ст. до н. е. грецькими колоністами був заснований Неаполь. З назвою замка також пов’язана таємнича легенда. У 1 ст. до н.е. на цьому острові вперше збудував свою віллу римський консул і полководець Луцій Лукулл. Трохи згодом знаменитий поет Віргілій, автор “Енеїди”, придумав магічну систему захисту острова. Він заховав у підземеллях зачароване яйце, яке помістив у амфору і залізну клітку.  Кажуть, якщо це яйце буде цілим, то й місто Неаполь також залишиться неушкодженим.

У 1139 році на острові першим королем Сицилійського королевства був зведений замок. Через століття королівська резиденція переїхала у новий палац на пагорбі – “Кастель-Нуово”. А на острові залишилась казна, суд та в’язниця. У XV ст. фортецю укріпили й розбудували.

Сьогодні у замку проходять виставки, працює історичний музей. Відвідати Castel dell’Ovo можна безкоштовно. Зі стін фортеці можна помилуватись прекрасними краєвидами. Замок відкритий щоденно з 9-00 до 19-30, у неділю і свята до 14-00.

На пагорбі, всього в 1,5 км від замку Castel dell’Ovo біля площі Piazza Municipio, височіють вежі Кастель Нуово – Castel Nuovo. Його назвали “новий замок”. У ХІІІ ст. король Карл Анжуйський переніс столицю своїх володінь із Палермо у Неаполь. Тут у 1279 році він розбудував собі королівську резиденцію. Maschio Angioino (Анжуйська вежа) – так на честь засновника  називають ще Кастель Нуово.Новий замок тоді набув слави культурного центру Неаполя. Тут радо вітали митців, серед яких був Петрарка, Боккаччо. Замок за століття зазнавав поразок й руйнувань, був свідком великих перемог. Над воротами у XV столітті звели першу у Південній Італії тріумфальну арку у стилі ренесанс. На її барельєфах зображений урочистий вхід у місто короля Альфонса V.

До 2006 року у старовинному Залі Баронів в Castel Nuovo засідала Міська рада Неаполя. Сьогодні у замку проходять виставки, відкрито Міський історичний музей. В експозиції – роботи відомих італійських художників, унікальні фрески XIV ст, колекція срібла. Відкрито з 9-00 до 19-00, неділя – вихідний. Квиток коштує 6 євро, екскурсія з гідом і доступом до підземель і панорамної тераси – 16 євро.

По вулиці Via San Carlo ідемо до центральної площі міста Piazza del Plebiscito (йти лише 5 хвилин). Історичний центр Неаполя багатий на визначні пам’ятки: площі, палаци, замки, храми. Він занесений у Список Світової спадщини ЮНЕСКО.

По дорозі можна побачити – Оперний театр Сан-Карло – Teatro di San Carlo. Він був зведений у 1737 році за заповітом короля Карла III Бурбонського. Є одним з найстаріших у Європі. Неаполітанський театр “Сан-Карло” старший за міланський “Ла Скала” на 41 рік, за венеційський “Ла Феніче”на 55 років. З Королівським палацем театр пов’язаний галереєю. По ній монарша особа могла пройти з резиденції у королівську ложу театру. На сцені  Teatro di San Carlo звучали голоси видатних оперних співаків, серед них Енріко Карузо, Хосе Каррерас, Пласідо Домінго, Лучано Паваротті. Квитки в театр стартують від 15 євро. Побачити афішу і купити квитки можна на офіційному сайті театру.

Навпроти театру Сан-Карло – розкішна будівля Галереї  Умберто – Galleria Umberto. Це великий торговий пасаж, збудований у 1894 році на місці “неблагодійного” кримінального району Неаполя. Назвали галерею на честь короля Італії Umberto I. Має 4 входа з різних вулиць Неаполя.

Витончений скляний дах, вітражні вікна, колони й арки – архитектура Галереї дивує легкістю і красою. Підлога оздоблена плиткою із знаками зодіаку. Доповненням до них є “туристична атракція” – посидь (або постій) на своєму знаку і посміхнеться тобі вдача у всьому)).  В галереї Умберто багато крамниць, бутиків відомих брендів, ресторацій і кав’ярень.

Виходимо на невеличку площу Piazza Trieste e Trento з фонтаном і старовинними палацами навколо. На площі знаходиться Церква Сан-Фердінандо – Chiesa di San Ferdinando – XVII століття. Храм звели у 1632 році ченці-єзуїти на честь Св. Франческа Ксав’є. Через 130 років єзуїтів вигнали з Неаполя. Церкву передали чернечому ордену Св. Георгія. Ченці перейменували храм на честь Св. Фердинанда III Кастильского, що був покровителем тодішнього короля Неаполя. У Chiesa di San Ferdinando можна побачити унікальні старовинні фрески XVII ст. роботи художника Паоло де Маттеіса. Храм називають ще церквою художників. Саме в ній відспівували багатьох відомих неаполітанських художників.

Поруч з площею Trieste e Trento знаходиться площа Плебісціто (Piazza del Plebiscito) – найбільша і центральна площа міста. У давнину тут були стіни античного грецького міста. У XVIII ст. після побудови Королівського палацу з’явилась грандіозна площа Плебісціто. Навколо неї височіють Базиліка Сан-Франческо ді Паола з колонами й колонадами, Королівський палац Палаццо Реале, Палаццо Салерно і Палаццо Префеттуро.

Базиліка Сан-Франческо ді Паола -Basilica Reale Pontificia San Francesco da Paola – дуже нагадує знаменитий Пантеон у Римі . Почали зводити храм у 1817 році на замовлення короля Фердинанда I. Перебуваючи у вигнанні на Сицилії під час окупації Наполеоном Неаполя, король пообіцяв по поверненню спорудити великий собор як подяку Богу. Будували Базиліку Сан-Франческо ді Паола майже 30 років. Перед храмом на площі статуї королів Фердинанда І та Карла ІІІ.

Навпроти Базиліки на площі височіє розкішний Королівський палацPalazzo Reale di Napoli. Почали зводити його у 1600 році для візиту іспанського короля Філіпа ІІІ, а він так і не доїхав до Неаполя. Будівництво тривало 50 років. Палац став головною резиденцією монархів королівства Обох Сицилій та династії Бурбонів. У XVIII ст. будівлю розширили, прикрасили скульптурами неаполітанських королів.

Сьогодні значну частину Королівського палацу займає Національна бібліотека Неаполя -Biblioteca Nazionale di Napoli Vittorio Emanuele III. В ній зберігаються унікальні старовинні книги, серед яких папіруси з похованого Везувієм міста Геркуланума. У Музеї історичних апартаментів Королівського палацу можна відвідати багату Тронну залу, Зал Геркулеса, особисті покої монархів. Також в експозиції представлені картини Тиціана, Маттіа Преті, Массімо Станціоне, Луки Джордано. Музей відкрито з 9-00 до 19-00, крім середи. Квиток коштує 6 євро, діти до 18 років – безкоштовно.

По обидва боки площі – два палаци XVIII століття: Палаццо Салерно і Палаццо Префеттуро.  В них колись розміщалась резиденція міністрів, що служили при династії Бурбонів. Сьогодні це адміністративні споруди.

На першому поверсі Палаццо Префеттуро знаходится відоме неаполітанське кафе Gambrinus. В Одесі також  є заклад з такою є назвою, це популярний одеський пивний ресторан. Але неаполітанський Габрінус – респектабельне кафе, що працює вже майже 160 років. Спочатку заклад мав назву “Gran Caffe” і був офіційним постачальником кондитерських виробів і морозива для Королівського двору.

Після 5-річної реконструкції у 1890 році кафе відкрило свої двері знову. Новою стала назва “Gran Caffe Gambrinus” на честь винахідника пива короля Фландріі.  Новий пишний інтер’єр прикрасили ліпниною, барельєфами, фресками, орнаментами найкращі неаполітанські художники того часу. Заклад перетворився на центр культурного життя, літературний салон, картинну галерею. Тут зустрічались відомі письменники, королі, політики, художники. Серед них імператриця Сісі, яка полюбляла фіолетове морозиво, Оскар Уальд, Ернест Хемінгуей.

У 1938 році кафе було закрито як антифашистський заклад. Відреставроване і відкрите лише у 1970-х роках. Gambrinus знову став популярним історичним і літературним кафе Неаполя. Нас вразив розкішний інтер’єр й витончена атмосфера закладу. Тут готується ароматна фірмова неаполітанська кава за старовинним рецептом, традиційна неаполітанська випічка, шоколад і місцеве джелатто (морозиво). Сьогодні – це  також пам’ятка міста, тому й ціни високі. Кава коштує від 4,5 євро. Проте тут варто побувати, спробувати традиційну каву (до речі, традиції кавування у Неаполі біля 800 років) й відпочити.

На площу Piazza Trieste e Trento виходять популярні туристичні вулички Неаполя: Via Chiaia та Via Toledo. Ми прогулялись по Via Toledo. Вона має довжину 1,2 км і завершується на Площі Данте. Тут багато людей, крамниць, ресторанів, палаців, бутиків. Праворуч від нас на фото – вхід на станцію фунікулера Augusteo. Ним можна піднятись до Фортеці Сант-Ельмо, монастиря, парку та музея Сант-Мартіно, звідки відкривається чудова панорама на Неаполь.

Також на вулиці Via Toledo знаходиться одна з найгарніших у Європі станцій метро Toledo, жовтої лінії L1. Кілька років тому влада Неаполя запросила художників, які перетворили кілька станцій жовтої лінії метро на оригінальні арт-об’єкти Неаполя. Спуститись на станцію метро Toledo, ми не встигли, тому фото з інтернету. Цікавими є також станції Universita, Museo, Dante.

У Неаполі цікаво звернути з центральних шляхів і погуляти колоритними вузькими вуличками, де між будинками, над головами перехожих, натягнуті мотузки з випраною білизною.  Темпераментні італійки жваво й голосно обговорюють свіжі новини, стоячи на сусідніх балконах. Тут дуже атмосферно. Але варто потурбуватись про безпеку – сумку вдягніть не просто на плече, а через голову і плече, щоб злодій не міг її з вас зірвати.

З площі Данте, на якій закінчується вулиця Via Toledo, можна пройти у старовинну браму. За нею, на вулиці Via Port’Alba, біля книжних крамниць, знаходиться піцеріяAntica Pizzeria Port’Alba”. Вона відкрилась тут у 1738 році. Вважається найпершою піцерією у світі, адже піцу придумали у Неаполі. У цьому місті  “народились” піца Маргерита (названа на честь королеви Італії Маргарити Савойської), піца Маринара і, звісно, неаполітанська, що виготовляється тільки в печі.

Варто пройти трохи далі, на вулицю Via dei Tribunali. Її ще називають “Via della Pizza Napoletana” – вулиця неаполітанської піци. Тут багато традиційних піцерій  зі смачними і недорогими стравами. Наприклад, піцерії мережі “Sorbillo”.  Це сімейна мережа. Першу піцерію на вулиці Via dei Tribunali відкрила у 1935 році родина Sorbillo, в якій народилась 21 дитина. Діти продовжили справу батьків. Тепер у родинному бізнесі працюють й онуки. А піцерії “Sorbillo” відкриті у Неаполі, Мілані, Рими, Генуї і, навіть, у Нью-Йорку.

Ось таким ми побачили Неаполь за 3 години. Якщо залишитись тут на день чи кілька днів можна подивитись ще Катакомби Сан-Гаудіозо, Кафедральний собор Св. Януарія – покровителя міста, Церкви Сан-Лоренцо-Маджоре і Сан-Домініко-Маджоре, усипальницю Бурбонів Церкву Санта-Кьяра, багато інших храмів, оздоблених творами мистецтва, Національний археологічний музей з артефактами з Помпей, оглядові майданчики й розкішні палаци. З порту Неаполя відпливають катери на мальовничі острови з чудовими пляжами: Капрі, Прочіда, Іскья.

Ввечері ми повернулись до Риму. Читайте про столицю Італії тут: Путівник: Рим за три дні. Що подивитися: пам’ятки, маршрути, готелі, транспорт, їжа, шопінг, відгуки, фото. В Колізей і музеї Ватикану без черги.

Неаполь – місто-контраст. Враження від міста суперечливі: від захоплення красою й величчю до (місцями) відвертої огиди. Чи сподобалось нам місто? Головний наш критерій у подорожах – бажання сюди повернутись. У Неаполь нам їхати знову зовсім не хочеться. (можливо тільки заради Капрі). Але побачити це імпульсивне, хаотичне, колоритне місто південної Італії хоча б раз потрібно неодмінно. Яскраві емоції ґарантовано!



Booking.com

 

Читайте також:

= Які документи потрібні для подорожі до Європи БЕЗ ВІЗИ.

= 17 кращих готелів в центрі Риму. В якому районі зупинитись.

= Ріміні – популярний італійський курорт. Путівник. Відгуки, готелі, пляжі, пам’ятки, їжа, як дістатися

= Трієст. Італія. Маршрут Словенія-Хорватія. Подорож до Хорватії. Частина 3.

Вам сподобалась стаття? Поділіться, будь ласка, нею з іншими. Це найкраща оцінка нашої натхненної праці)))
Підпишіться на Нові Статті
Залиште Ваш коментар або запитання