Німеччина. Саксонія: Дрезден, Моріцбург, Майсен.На машині по Європі. Звіт про подорож – частина 3.

Саксонія – вільна земля на сході Німеччини. Це територія розкішних замків, музики, мистецтва, дивовижних природних ландшафтів. Цікаво, чим вона нас здивує. Що подивитися в Саксонії. Після Праги ми попрямували до Німеччини. За два дні запланували відвідати столицю Саксоніі – Дрезден, замок з дитячої мрії – Моріцбург, батьківщину порцеляни і законодавця середньовічної замкової моди – м. Майсен, частину саксонського «винного шляху» і курортне містечко Пірна, гірські ландшафти Саксонської і Чеської Швейцарії.

Зміст:

Дорога Прага-Дрезден
Дрезден – аристократична столиця Саксонії
Моріцбург, або по слідах Попелюшки.
Мейсен – фаворит сьогоднішнього дня.

Довго обмірковували маршрут по Саксонії. В якому місті краще зупинитися на ніч. Спочатку був план зняти апартаменти з парковкою в Дрездені. Потім вирішували – вино або пиво, пиво або вино))) Виявляється, м. Радеберг називають пивною столицею Саксонії. Пиво «Radeberg» входить в 10-ку найпопулярніших в Німеччині. На вказівнику при в’їзді в місто так і написано: «Bierstadt Radeberg». Ми навіть забронювали апартаменти в Радеберзі. Містечко знаходиться всього в 17 км на схід від Дрездена. Але коли побачили фото замку Альбрехстбург і вуличок Майсена, вирішили все ж зупинитися в цьому містечку. Виходить, що вибрали вино))). Адже від м. Пірна до м. Майсена уздовж р. Ельби проходить туристичний маршрут «Саксонський винний шлях».

Спецпропозиції та акції готелів Дрездена дивіться тут

Booking.com

Маршрут першого дня по Саксонії

Три міста – Дрезден, Моріцбург і Майсен, в останньому з них – нічліг.

* Не втомлююся повторювати, чим нам подобаються самостійні подорожі. Всім організованим туристам, яких привезли до Праги, туркомпанії обов’язково пропонують поїздку в Дрезден. Від Праги це недалеко, по дорозі завозять на міст Бастай (Саксонська Швейцарія) і пізно ввечері – повернення в Прагу. Ми ж побудували індивідуальний маршрут згідно зі своїми інтересами.

Дорога Прага – Дрезден

Рано вранці виїжджаємо з Праги. Що помітили (схожа тенденція з Києвом) – вранці на в’їзд дороги в Прагу перевантажені, на виїзд – вільні. Платний автобан на ділянці Братислава – Прага гірший , ніж на ділянці Прага – Дрезден. Але дороги зараз посилено ремонтуються.

Із-за ремонту, автобан був перекритий. Ми по знакам поїхали в об’їзд по другорядним чеським дорогах. А вони на відмінному рівні.

Потихеньку під’їжджаємо до німецького кордону.

Ось і Німеччина. Знак з ПДР при в’їзді в країну. А правила прості. У місті обмеження 50 км/год, за містом -100 км/год, на автостраді рекомендована 130 км/год. У Німеччині поки що всі дороги безкоштовні.

Детальніше про те, що потрібно знати для поїздки в Німеччину на авто, читайте тут:

= На машині в Німеччину. Оплата доріг, ПДР, комплектація авто, вартість бензину, екологічні зони, парковки

Дрезден

Дрезден – столиця Саксонії. За красу архітектури, численні картинні галереї і художні музеї це місто називають в літературі Німеччини «Флоренцією на Ельбі». Наша мета в Дрездені – старе місто Альтштадт і найкрасивіший молочний магазин світу «Pfunds Molkerei».

В GPS набив координати парковки в самому центрі, в двох кроках від Цвингера. Ціна паркування – 2 євро за годину, 20 євро в день. Адреса і координати цієї парковки Дрездена – на сайті – http://www.apcoa.de/parken-in/dresden/haus-am-zwinger.html. Ось вказівник на парковку з інформацією про вільні місця.

Паркомат при в’їзді в паркінг.

Паркінг в центрі Дрездена.

Паркінг знаходиться ну вуличці навпроти Цвингера. Переходимо дорогу. Ось такий яскравий сучасний дрезденський трамвай

Дрезден: визначні місця.

Прогулянку по Старому місту Дрездена (району Altstadt) ми починаємо з Цвингера. Під час Другої світової війни, в лютому 1945 р, центр міста був майже повністю зруйнований авіаударами, постраждало багато старовинних будівель, загинули тисячі мирних жителів і біженців. За півстоліття Старе місто було відновлено. На фасадах палаців, церков добре видно світліші «свіжі« камені. А ті, які темніші, це старовинні оригінальні камені будівель.

Цвінгер– великий розкішний палацовий комплекс у стилі бароко. Він був побудований в 1732 р- 1855р. за вказівкою курфюрста Саксонії Августа Сильного. Дуже здивував колір будівель – темний, покритий шляхетною патиною. Матеріалом для будівництва послужив м’який камінь – місцевий піщаник. Від часу він темніє. Цвінгер зводився не як резиденція курфюрстів, а як сховище для творів мистецтва і місце урочистих церемоній, прийомів, балів.

У Цвінгері знаходиться знаменита Дрезденська картинна галерея (Галерея Старих майстрів – художників XV- XVII століть), Музей порцеляни один з найбільших в світі, Фізико-математичний салон-експозиція старовинних годинників і вимірювальних приладів. У цьому палацовому комплексі проходять концерти класичної музики і театральні вистави.

Ще вдома ми вирішили, що не будемо відвідувати в Дрездені музеї та художні галереї, хоч там і представлені світові шедеври. У нас в команді всього один любитель картин, а, так би мовити, «семеро одного не чекають», тим більше що у нас планів на сьогодні багато. Музеї забирають багато часу, а він у нас обмежений. Та й в галереях фотографувати не можна)))

Але для вас ми розповімо про час роботи і вартість входу в музеї Цвингера. Вхід на територію Цвингера безкоштовний і доступний в денний час, вночі палацовий комплекс закритий. Музеї працюють з 10-00 до 18-00, понеділок вихідний. Комбінований квиток в усі три музеї коштує 10 євро, студ. 7,5 євро. Діти до 17 років – безкоштовно. Якщо ви плануєте провести день або два в музеях Дрездена, то вигідно придбати в касі денний (19 євро) або дводенний (27 євро) абонемент на всі експозиції Державного художнього зібрання Дрездена (а їх понад 30). Детальніше – на сайті – http://www.skd.museum/

Один із входів в Цвінгер.

Усередині Цвингера – витончені фонтани, зелені галявини, скульптури і пишність розкішних палаців.

На годиннику Цвингера встановлені дзвіночки з майсенскої порцеляни. Кожні півгодини можна почути їх мелодійний передзвін. (Сьогодні ми поїдемо в Майсен- на батьківщину цих дзвіночків).

Дрезденська картинна галерея (Галерея Старих майстрів) – одна з найвідоміших в Європі. У ній зібрані світові шедеври – картини художників середньовіччя – Старих майстрів. Саксонські курфюрсти захоплювалися творами мистецтва. З 1560 р вони заснували колекцію «витончених мистецтв», яка передавалася наступним поколінням династії Веттинів і постійно поповнювалася новими експонатами. Сьогодні в Галереї Старих Майстрів можна побачити такі знамениті картини, як «Сикстинська Мадонна» Рафаеля, «Спляча Венера» Джрджоне, «Шоколадниця» Ліотара і багато творінь кисті Ребранда, Дюрера, Рубенса, Тиціана.

Будинки Цвингера з’єднані прекрасними галереями.

Я знову про паркування))), адже це дуже важлива тема під час самостійних подорожей на авто. Наша підземна парковка – в цьому білому будинку. Плюс до цього у всьому Старому місті спостерігаємо оригінальне поєднання в образі Дрездена сучасної та середньовічної архітектури.

Поруч з Цвінгером на просторій Театральній площі – розкішна будівля Опери Земпера. Вона визнана одним з найкрасивіших театрів Європи. На цьому місці було зведено перший театр в 1648 р Пізніше поруч «виросли» ще 8 театральних будівель. Звідси з’явилася назва площі. Архітектор Готтфрід Земпер, його ім’ям названо оперний театр, змушений був будувати будівлю опери два рази. Перший – в 1841 р, а другий раз (після пожежі) вже разом з сином- в 1872 р В Опері Земпера звучали твори Вагнера, Штрауса. Сучасна будівля, зруйнована під час бомбардування 1945 р, відновлена тільки в 1985 р У центрі Театральній площі – пам’ятник королю Саксонії Йогану.

З іншого боку площі, навпроти Опери Земпера, височіють Палац-резиденція саксонських курфюрстів (на фото праворуч) і Католицька придворна церква Хофкирхе (на фото зліва).

У Королівському Палаці-резиденції протягом 8 століть до 1918 р проживали саксонські курфюрсти і королі. Сторожова вежа з годинником має висоту близько сотні метрів. Зараз в палаці музеї та виставки. Найпопулярніші: скарбниця саксонських королів «Зелені Склепіння», споруд і Турецька палати, Кабінет Гравюр, Нумізматична колекція. Час роботи музеїв: щодня 10-00-18-00, вівторок – вихідний. Ціна квитків: Історичні Зелені склепіння: 12 євро, Комбінований на всі музеї Палацу – резиденції – 21 євро. Діти до 17 років – безкоштовно. Докладніше- на сайті – http://www.skd.museum/de/besucherservice/eintrittspreise/index.html

Праворуч від Королівської резиденції – яскрава розкішна будівля. Це Палац Ташенберг, побудований 1705 р курфюрстом Августом Сильним для своєї фаворитки Анни фон Козель. У будь-який час по невеликій галереї- переходу, що зв’язує обидві будівлі, курфюрст міг її відвідувати. Зараз в Палаці – шикарний президентський готель «Taschenbergpalais Kempinski». Він входить в асоціацію «Кращі готелі світу». Тут зупинялися Ангела Меркель, Барак Обама, Жерар Депардьє, Орнела Муті.

Католицька придворна церква Хофкирхе також пов’язана містком – переходом з Королівським Палацом – резиденцією.

Побудована Хофкирхе була в 1755 р Це одна з найбільших церков Німеччини. Зараз це Кафедральний католицький Собор Св. Трійці.

У крипті церкви протягом століть поховали 49 саксонських курфюрстів і королів. Тільки тіло Августа Сильного з династії правителів Саксонії Веттінів покоїться в Кракові, а його серце зберігається в мідній капсулі тут, в церкві Хофкирхе. Романтики стверджують, що воно починає битися, коли поруч проходить красива дівчина. Август Сильний був знатним ловеласом.

Знамените панно “Хода Князів” розміщене на стіні королівських стаєнь, що належать комплексу палацу-резиденції. Створено в 1907 р з 25 тисяч плиток Мейсенської порцеляни, найбільше в світі. Довжина 102 м. На панно зображені 94 людини: все курфюрсти і королі Саксонії зі свитою, які правили протягом тисячоліття.

Панно Хода князів дивним чином не постраждало від бомбардування в кінці Другої світової війни.

А ось інші будівлі Старого міста сильно постраждали, навіть були повністю зруйновані. Їх відновили. На фасадах є чорна цегла – стара цегла, обгоріла в пожежі після бомбардування Другої світової війни, і біла цегла – сучасна. Особливо сильно це помітно на Церкві Богородиці «Фрауенкірхе».

Храм, зведений курфюрстом Саксонії Августом Сильним в 1743р., був в 1945 р дощенту зруйнований бомбами. Його заново збудували за старими кресленнями і відкрили зовсім недавно- в 2005 р На вежу Фрауенкірхе можна піднятися, щоб оглянути Дрезден з висоти. Підйом – 8 євро.

А поруч з входом у Фрауенкірхе – жорстоке нагадування про жах війни. Шматок стіни собору, який уцілів після бомбардування.

Далі ми вийшли на набережну Ельби. Тут розбитий охайний Сад Брюля, поруч з ним над річкою – балкони Тераси Брюля. Міністр при дворі курфюрста Августа II, Генріх фон Брюль цінував все вишукане і помпезне. У 1739 р він отримав в дар землю біля річки з високою кам’яною стіною фортеці. Фон Брюль наказав побудувати прямо на стародавній стіні терасу для прогулянок саксонської еліти, звів поряд з нею чудові палаци, заклав сад.

В саду дзюрчить і дарує прохолоду – Фонтан Дельфінів

З містка фонтану відкривається чудовий вид на Палаци Тераси Брюля.

Поруч з алеями Cада Брюля – Альбертинум. У ньому – виставка картин видатних художників – Галерея Нових Майстрів і Колекція скульптур. Час роботи: 10-00-18-00, понеділок – вихідний. Ціна квитків – 10 євро, діти до 17 років-безкоштовно.

Ельба з Тераси Брюля. Цю величну річку ми будемо бачити ще три дні, тільки в Чехії її називають Labe. Міст Августа Сильного з’єднує два старовинних райони Дрездена Altstadt – Старе місто і Neustadt -Нове місто.

Терасу Брюля називають ще “Балкон Європи”. Напевно тому, що сюди з’їжджаються багато туристів. Біля старовинної кріпосної стіни, основи тераси, є глибокі підземелля. У них влаштували музей – експозицію військових казематів і середньовічних укріплень Дрездена. Існує легенда, що саме в цих підземеллях придворний алхімік винайшов в 1709 р перший фарфор в Європі. Саме цей фарфор став виготовлятися в м. Мейсен і здобув славу.

Протилежний берег Ельби – це район Нойнштадт. Милуємося красою на іншому березі і відпочиваємо в тіні густої алеї

На Терасі Брюля встановлений ось такий сучасний пам’ятник – заклик до збереження миру.

У Дрездені була хмарна погода з маленьким дощем, плюс темна архітектура наклала відбиток – нам місто здалося дещо похмурим, але аристократичним, красивим і цікавим.

Парковку оплатили через такий касовий автомат.

Через Міст Августа Сильного по головній вулиці Hauptstrase попрямували до наступної пам’ятки. З вікна авто розглядали район Нойштадт, побудований в XIX столітті. Старовинні будівлі, будинки радянської забудови і сучасна архітектура уживаються разом на вулицях Дрездена. Встигли сфотографувати знаменитого «Золотого вершника» – пам’ятник курфюрсту Августу Сильному, встановленому тут в 1736 р

Ще одна наша ціль в Дрездені – молочний магазин Пфунда. Знаходиться за адресою: Bautzner Straße 79. Це незвичайний магазин. Йому більше ста років. За версією книги рекордів Гіннесса він вважається найкрасивішим молочними магазином в світі. Фотографувати в ньому не можна. Але до попередження з порога ми встигли зробити пару фото, одне з них на телефон. А далі ми були слухняними туристами)) Інтер’єр в магазині приголомшливий. Народу всередині багато.

Є в магазині Пфунда маленьке кафе з кавою, молочними коктейлями, сирами і десертами.

Селянин Паул Пфунд, засновник магазину, поставив за мету забезпечувати Дрезден якісним і свіжим молоком. Спочатку у нього було всього шість корів. Бізнес успішно розвивався, кількість «корівок» збільшувалася. В день вони виробляли до 150 літрів молока. Коли молока стало в надлишку, Пфунд перший в Німеччині почав виробництво згущеного молока.

Пізніше почали робити масло, сири, дитяче харчування, десерти і навіть косметику на основі молока. Все це переросло у велике виробництво – сімейну фірму братів Пфунд. У 1891 р побудували цей унікальний магазин. Прикрасили дорогою плиткою фірми Villeroy & Boch, виготовленої по дизайну художників Дрездена. У вітрині міні музей – старовинні експонати з історії створення магазину.

Магазин дуже красивий, затишний. Тут продається все, що пов’язано з молоком і не тільки: від варення з оригінальними смаками. (Наприклад, яблучне варення з чорним перцем) до дуже витончених аристократичних ножів для нарізки сиру. Ми купили родичам сувеніри, а дружині – красиву масляницю із зображенням ангела. Сайт – pfunds.de.

Ззаду за магазином (у дворі) організована парковка. Ціни дешевші, ніж в центрі Дрездена.

Наш Антон в школі вивчає німецьку мову і йому захотілося спробувати оригінальні німецькі ковбаски, не з супермаркету, а куплені в магазинчиках вуличної їжі. Заодно і спробувати поговорити німецькою))) В крамниці поруч з магазином Пфунда ми купили ковбаски різних видів (значно дешевше, ніж в центрі Дрездена). Дуже смачно! Перекусили і поїхали далі.

Моріцбург.

Настала черга виконання дитячої мрії моєї дружини. Пам’ятаєте старий чарівний фільм “Три горішки для Попелюшки» (виробництво ЧССР-НДР 1973 року)? Олені в дитинстві він дуже подобався. Так ось, в замку міста Моріцбург знімалася частина цього фільму. Ми вирішили сюди заїхати. Тим більше що гак по дорозі з Дрездена в Майсен зовсім невеликий, всього 14 км. Містечко маленьке, одна центральна вулиця, яка веде до замку. Організованих туристів зазвичай сюди не возять. А ми ж самостійні, самі собі будуємо маршрути)))

Ось далеко видно нашу мету – Замок Моріцбург. Зліва від дороги, недалеко від воріт замку – парковка. Оплатили через паркомат.

Погода хмурилася, час від часу накрапав дощ, але ми не поспішаючи, пішли насолоджуватися красою околиць, відпочивали душею. Замок – чудовий і дивовижно-казковий. Через велике штучне озеро до нього веде міст.

Замок Моріцбург для полювання побудував в 1546 р курфюрст Моріц Саксонський. На честь нього і названий цей «скромний» мисливський палац. У XVIII столітті курфюрст Август Сильний перебудував будівлю в стилі бароко – по найостаннішим тенденціям архітектурної моди того часу, оновив внутрішнє оздоблення, наказав облагородити парк, а кілька штучних озер об’єднати в одне велике, оточивши замок і парк водою.

Час роботи: щодня 10-00 – 18-00, понеділок – вихідний. Вхід на територію замку Моріцбург – безкоштовний. Вартість квитків в замок: 8 євро, 4 євро – діти. Сімейний (2 дор. + 4 дит) – 16 євро. Квиток «замок + фазанів павільйон» – 11 євро.

У передчутті казки.

Фасад королівського мисливського замку.

А ось – представник династії саксонських курфюрстів на полюванні. Дуже сильно схожий на барона Мюнхгаузена)))

Із замку відкривається прекрасний вид на озеро і парк.

А ось фасад замку Моріцбург з казки «Три горішки для Попелюшки». Оригінал.

Скріншот кадру з фільму.

По цих сходах Попелюшка бігла і втратила туфельку)) Лєна, хоч і була в замку вперше, але з усіх сходів безпомилково вибрала саме ті, казкові.

Скріншот кадру з фільму. Момент, коли Попелюшка спотикається і втрачає туфельку.

А ось і сама туфелька. «Треба приміряти,» – запропонував я Олені.

Так … У казці у Попелюшки туфелька була дуууже маленька, тому нікому не підходила. А у цій – щось розмір завеликий для моєї Олени))) Виявляється, у Попелюшки “лапка» ще та була)))

Гарний доглянутий парк навколо замку виглядає дуже вишукано

Ідеальні галявини, доріжки, квіти, рівно стрижені кущі та дерева. У всьому – німецький «ordnung» (порядок).

У парку – фазанів павільйон XVIII століття

Порушують цю атмосферу благородства і королівської величі – птахи: гуси, лебеді, качки. Вони кричать, плавають, поважно прогулюються по елітній траві. Додають мисливського колориту замку і казковості. У німецьких казках дуже часто зустрічаються гуси. Це добрі персонажі, до них тут ставляться з повагою. Гуси і інші пернаті відчувають себе біля замку прекрасно)))

Повз нас пропливла ось така лебедина сімейка. Ну як тут не згадати казку Андерсена «Гидке каченя»?

Замок Моріцбург залишив теплі, приємні, добрі враження. Казкове місце!

Нас чекає Майсен – стародавнє місто, столиця майсенскої порцеляни. У ньому плануємо зупинимося на ночівлю. Від Моріцбурга до Майсена проїхали по прекрасним колоритним «сільським» (якщо їх можна так називати) дорогам.

Майсен (Meißen)

Майсен розташований на берегах Ельби всього в 25 км на північний захід від Дрездена. Наша казка триває. Ми приїхали в дивне місто з багатою історією. Маленький, затишний, пряниковий. Майсен – батьківщина європейської порцеляни. Вже більше трьох століть тут працює порцелянова мануфактура. Це місто – законодавець середньовічної архітектурної моди. Альбрехтсбург – один з найперших «дизайнерських» замків Німеччини. Побудований він був в кінці XV століття, коли Майсен був столицею курфюршества Саксонія.

Майсен можна назвати «винним містом». Він знаменитий своїми марками вина і є частиною туристичного маршруту «Саксонський винний шлях», що тягнеться сюди вздовж Ельби від містечка Пірна. Схили над річкою з давніх часів засаджені виноградниками. Цікаво, що це найпівнічніший виноробний регіон світу. Ми хотіли забронювати апартаменти на приватній винній мануфактурі в Майсені, щоб дізнатися про виробництво і сорти місцевого вина більше. Але на жаль, вже всі номери були давно зайняті. На дати нашого приїзду на цій мануфактурі був запланований винний фестиваль.

При в’їзді в Майсен ми побачили величний замок Альбрехтсбург, наша мета на сьогодні.

Спочатку нам потрібно було поселитися в квартиру в Майсені, яку ми забронювали через інтернет. Це апартаменти – Elbsandstein Apartments.

Квартира шикарна, затишна, стильна. Знаходиться в такому цікавому будинку в центрі Майсена. Звідси 3 хвилини ходьби до порцелянової мануфактури і 20 хвилин – до Старого міста і замку Альбрехтсбург. Кутова вежа на даху – це вікна нашої квартири. Машину припаркували на тихій вулиці навпроти входу в під’їзд.

Дуже оригінально отримали ключі від цієї квартири. Зателефонували до господині, вона назвала код і розповіла про зелену скриньку біля входу. Спочатку ми подумали, що за цим кодом потрапимо всередину квартири. А ні, при вході висів «заповітний» ящик, трохи схожий на нашу поштову скриньку. На ньому табло, ми ввели код і з цього ящика випали ключі))) Код одноразовий. Ліфта немає, піднялися сходами на верхній поверх.

У квартирі дві спальні, вітальня, кухня, ванна кімната. Спальня 1 з двоспальним ліжком.

Спальня 2 – з односпальним ліжком.

Вітальня зі стильним інтер’єром, диваном і приголомшливим робочим місцем.

Сучасна кухня з усім необхідним: посуд, чай, кава, цукор.

Душ, туалет

І просто суперовий вид з вікон. Так як квартира кутова, то цих красивих видів аж три))

Окремо сфотографував робочий куточок нашої мрії.

Єдиний мінус – невелика віддаленість від центру. До речі, помітили, що сервіс гугл в цьому містечку працює не дуже добре. Ми по карті так і не зрозуміли, як громадським транспортом можна доїхати до замку. Гугл нічого не запропонував, хоча під вікном ми бачили зупинку. Але нічого, йти недалеко. Ми пішли пішки, адже час піджимав.

Спецпропозиції та акції готелів Майсена дивіться тут:

Booking.com

У кожній нашій подорожі буває так, що ми приїжджаємо до нашої туристичної мети майже перед закриттям. Це робимо не спеціально, так виходить))) Звичайно, є ризик, що не встигнемо. Але є і плюс – ми на цьому об’єкті знаходимося практично одні, жодного туриста – тільки ми. Так було, наприклад, в парку Мінімундус (Minimundus) в Клагенфюрте під час нашої подорожі по Австрії або коли ми піднімалися на гору біля Санкт-Гільген, в ту ж подорож. Та ж ситуація і в Майсені з його головною метою – замком Альбрехтсбург.

Майсен: визначні місця.

Недалеко від нашого будинку – Державна Майсенська порцелянова мануфактура. Тут виробляють «біле золото» Саксонії – знаменитий мейсеновську порцеляну. У 1709 р саксонський алхімік придумав, як робити порцеляну. Своїм винаходом він поділився з саксонським курфюрстом Августом Сильним. Уже через рік за вказівкою короля в замку Альбрехтсбург розпочала роботу перша в Європі порцелянова мануфактура. Через 150 років переїхала в це нове приміщення. Емблема мануфактури – два схрещених синіх меча, такі ж є на гербі Саксонії. Цю емблему ми зустрічали намальованою на асфальті, як вказівник до мануфактури.

У мануфактурі є музей історії порцелянового виробництва Мейсена, можна також побачити як виготовляється сучасна порцеляна. Час роботи: щодня з 9-00 до 18-00, в зимовий час – до 17-00. Вартість входу: дорослі. – 9 євро, діти – 5 євро. Сімейний квиток – 20 евро.

Замок Альбрехтсбург знаходиться на високому пагорбі Бургберг. До нього потрібно підніматися пішки. Вгору ми йшли через центральну площу Майсена, так підйом легший і пологий. А тому спускалися крутими, не туристичними, тихими, дуже мальовничими провулками.

Дуже колоритне Старе місто Майсена: бруковані вузькі вулички, маленька центральна площа, пряникові будиночки. На відміну від центру Дрездена, це місто не постраждало під час Другої світової війни і зберегло свою середньовічну атмосферу.

Ось така оригінальна реклама на магазині нижньої жіночої білизни))) Середньовічна мода))

Головна площа Майсена. Зліва на фото Ратуша. Вона найстарша в Саксонії (1486р) і примітно, що у неї величезний дах, його площа близько 13000 кв.м. Всі 24 вікна Ратуші на Різдво перетворюються в оригінальний різдвяний календар. Кожен день під час Адвенту дитина читає вірш і відкриває одне віконце цього архітектурного календаря.

На площі міська Церква Фрауенкірхе. Вона зводилася майже 80 років з 1416 року. Є в храмі унікальна особливість. На честь тисячоліття Майсена в 1929 р на її дзвіницю встановили 37 перших в світі порцелянових дзвонів. Звичайно, виготовили їх на Майсенській порцеляновій мануфактурі. Щодня о 06:30, 8:30, 11:30, 14:30, 17:30 та 20:30 ці дзвони грають 6 красивих мелодій.

Вхід до церкви безкоштовний. На дзвіницю можна піднятися по крутих 193 сходинках за 2 євро – дорослим і 1 євро- дітям. Час роботи: Пн – сб з 10:00 до 17:00. Нд – з 12-00 до 17-00.

Усередині Фрауенкірхе дуже святково і умиротворено.

У церкві проводять органні концерти

Мені завжди подобається як в таких місцях ставляться до дрібниць. Ось столик для самих маленьких парафіян. Завжди є на поличках Біблії.

А ми піднімаємося далі до замку – вуличками і сходинками

Нарешті – великий двір замку Альбрехтсбург, площа Domplatz. C 1089 р тут була резиденція саксонських маркграфів династії Веттинів. Вперше на цьому місці був зведений замок в 929 р королем Генріхом I Птахоловом. Так був заснований Майсен. У XV столітті почалася активна забудова пагорба і долини Ельби.

У центрі площі – величний німецький готичний Майсенський Собор (Meissen & Dom). Разом із замком Альбрехтсбург його видно здалеку. Храм зводили довгих 150 років, починаючи з 1250 р, потім його постійно добудовували і вдосконалювали. Приголомшлива споруда. Всередину Собору ми підемо після відвідин замку Альбрехтсбург.

Площа біля Собору і Замку – зі старовинними будинками, шикарними дорогими готелями Майсена і ресторанчиками.

Ось і дісталися до нашої головної мети в Майсені – замку Альбрехтсбург. Його будівництво почалося в 1471 році. Цікаво, що цей замок – єдиний в Німеччині, що отримав свою назву тільки через 200 років. Ім’я йому дали на честь одного з братів-засновників замку Альбрехта з династії маркграфів Веттінів. З 1485 р головна резиденція саксонських курфюрстів була перенесена в Дрезден. З тих пір замок Альбрехтсбург був порожній. Король Август Сильний наказав в ньому в 1710 р зробити першу в Європі фарфорову мануфактуру. До 1863 р в замку виготовляли знаменитий майсеновську порцеляну. Зараз тут цікавий музей.

Замок Альбрехтсбург – представник середньовічної архітектурної готичної моди, можна сказати «від кутюр» того часу. Він здається дуже легким і повітряним, незважаючи на великі масштаби.

Час роботи: щодня з 10-00 до 18-00, взимку – до 17-00. Вартість квитків: дор. – 8 євро, дет. – 4 євро. Сімейний квиток – 18 євро. Комбінований квиток Альбрехтсбург + Майсенська порцелянова мануфактура: 14 і 7 євро, сімейний – 30 євро. Ми купили комбінований квиток замок + Майсенський собор: 10,5 і 5,5 євро, сімейний – 25 євро. Можливість фотографувати всередині коштує 2 євро.

Ми прийшли приблизно за 1 годину до закриття. Співробітники нас відмовили від аудіо-гіда, включеного у вартість квитків. Екскурсія з ним по трьох поверхах замку розрахована на 1,5 години мінімум, все одно не встигаємо. Ми взяли карту і просто ходили, милувалися вишуканою і витонченою красою середньовічного замку Альбрехтсбруг. Раді, що з безлічі замків по всьому нашому маршруту подорожі, ми вибрали для відвідування саме цей.

Знову мене шокує те, як в ті часи будувалася така краса. Наочно все це показано в музеї на верхньому поверсі.

Макет замку

В експозиції представлена виставка знаменитої майсеновської порцеляни, виробництво якої почалося в замку і тривало в його залах близько 150 років.

І знову аристократичне внутрішнє оздоблення

Ці склепіння одночасно масивні і незвичайно легкі для сприйняття.

Урочисті зали

У залах порожньо, так як скоро закриття. І це плюс – нам ніхто не заважає))) Замок Альбрехтсбург і сьогодні є прикладом, законодавцем моди. На цей раз музейної. У залах замку встановлені різні сучасні технічні пристосування. Діти з задоволенням і цікавістю ними користувалися.

На екрані цієї «гармати» при наведенні в різні боки залу можна побачити, яким в середньовіччі був інтер’єр цієї частини приміщення, а також розглянути фігури аристократів зі свитою в одязі того часу. Така собі машина часу з можливістю зазирнути в далеке минуле

Така сенсорна «гармата» знаходиться в експозиції, що розповідає про будівництво замку. На моніторі пояснюється як зводився дах в цій частині будівлі.

Також в замку Альбрехтсбург багато сенсорних екранів. На них наочна цікава інформація про історію замку, його власників, будівництво.

Час роботи музею добігав кінця, а нам потрібно ще відвідати Майсенський собор. Одна проблемка – відвідувачів пускають всередину не пізніше, ніж за півгодини до закінчення робочого часу. Уже 17-45! Посмішками і проханнями все ж умовили обурену співробітницю собору пустити нас в собор, хоч на п’ять хвилин. Це нам вдалося))) А всередині – масштаб, велич.

Внутрішній двір Майсенського Собору.

Після музеїв попрямували до стін замку за Собором. Звідси – чудовий вид на Ельбу і протилежний берег Майсена. Дуже красива панорама відкривається зі сходинок старовинної стежки Амтсштуфен (Amtsstufen), яка веде з замку в місто. Її довжина – 500 м. Але ми на неї вже не встигли. Сходинки відкриті тільки в робочий час музеїв замку.

Ми любимо в наших подорожах посидіти в кафе з гарним видом. Наприклад, так було в Римі, на Мальті. На замковому пагорбі поруч зі входом в Альбрехстбург є затишна тераса ресторанчика готелю Romantik Hotel Burgkeller Residenz Kerstinghaus з шикарним виглядом на Майсен і Ельбу. Ціни трохи завищені, але навколишня краса околиць це все компенсує.

Продегустували місцеве вино і пиво. Смачно)) Виявляється в Майсені, поряд зі старовинними традиціями виноробства, здавна варять пиво Schwerter. У місті діє приватна броварня. Так що при виборі в маршруті по Саксонії «пиво або вино», в цьому місті ми отримали і те, і інше.

На фото ціни в ресторанчику на вино. Келих пива Schwerter коштував близько 3 євро. До речі, на центральній площі міста є ресторанчики, які пропонують дегустацію майсенского вина. 3 келиха за 100 г різних видів стоять 7,5 євро.

Відпочили, відновили сили і попрямували далі знайомитися з Майсеном. Навмисно звернули з центральних вулиць, щоб побачити «справжнє» старе місто.

Один з входів в замок. У вежі з аркою – виставка робіт з порцеляни сучасних художників. Відкрита чт- нд з 14-00 до 18-00. Вхід безкоштовний.

Ця ж арка і вежа на фото – вхід в замок Альбрехтсбург. І тільки по приїзду додому ми дізналися, що на вулицях Майсена знімався серіал «17 миттєвостей весни». Вийшло, що випадково зробили фото місця, де проходили зйомки.

Ось сцена, де Плейшнер в «Берні»))) йшов по Квітковій вулиці.

Продовжуємо нашу прогулянку. Люблю такі тихі затишні вулички

На задньому плані – дзвіниця Церкви Фрауенкірхе.

Посеред міста ростуть виноградники. Майсеновські виноградники вважаються найпівнічними виноробними виноградниками світу.

Майсен дуже красиве і затишне місто. Ми б із задоволенням залишилися тут жити)) Він залишив, поряд з Прагою, найяскравіші враження і займає високе місце в рейтингу тих міст, де ми побували. Простіше кажучи, ми закохалися в Майсен)))

На наступний день в маршруті – Саксонська і Чеська Швейцарії. Прямуємо дивитися унікальні природні пам’ятки Саксонії. По ідеальним німецьких дорогам їздити одне задоволення.