Античне місто Ксантос і храми Летоон. Туреччина.

Ксантос – найбільше місто Лікійської держави. Його мешканці цінували свободу більше за життя. Про їх героїзм розповідають легенди. У древньому святилищі богині Лето знаходиться один з найкраще збережених лікійських храмів. Античне місто Ксантос і святилище Летоон включені до переліку Світової спадщини ЮНЕСКО. Цінні артефакти Ксантоса зберігаються у Британському музеї. Тут знайдено найдовший напис лікійською мовою. Накази та історії життя місцевих правителів вибивались на камені. Завдяки тримовним написам з міст Ксантос і Летоон, вчені відкрили загадки “мертвої” лікійської мови. Як дістатись до цих античних міст. Що побачити. Яка вартість квитка і графік роботи музеїв. Чим унікальні ці легендарні міста. Ділимось враженнями у статті.

Ксантос і Летоон знаходяться в 60 км від Фетхіє, в 45 км від міста Каш, в 220 км від Антальї, на кордоні між провінціями Муґла і Анталія. Музей античного міста Ксанстос і храми Летоон розташовані поруч, лише в 6 км один від одного. Тож варто відвідати одразу обидва об’єкти Світової спадщини.

Наш авторський путівник по Фетхіє читайте тут: Туреччина самостійно. Чудовий відпочинок у Фетхіє.

Більше 3 тисяч років тому на півострові Теке (тепер Лікійському), між сучасними містами Фетхіє і Анталія, існувала Лікія. Це була багата країна зі своєю культурою, релігією, архітектурою, мовою, писемністю. Вона стала прикладом демократичної організації державного устрою для багатьох сучасних держав. Лікійська Ліга об’єднувала 23 міста. Найбільшими з них були: Патара (столиця), Тлос, Олімпос, Міра, Пінара, Ксантос. Летоон – був релігійним центром Лікії, місцем поклоніння богині Лето.

Святилище Летоон.

Місто Летоон був важливим політичним і релігійним центром Лікіі. Тут існував культ давньогрецької богині Лето, звідси й така назва. У творі Овідія “Метаморфози” є така легенда: Зевс покохав красуню Лето, доньку титанів Кеоса і Феби. Його дружина Гера переслідувала вагітну дівчину і заборонила ій народжувати на твердій землі. На плавучому острові Делос Лето народила близнят – Артеміду та Аполлона. Вона направилась до річки Ксанф (Ксантос), щоб напитись води і покупати дітей. Коли богиня знайшла джерело, на шляху у неї стали місцеві пастухи і не дозволили підійти до води. Лето перетворила їх на жаб.

За переказами поруч з цим джерелом люди збудували три храми – на честь богині Лето та її дітей – богині Артеміди й бога Аполлона. За іншою легендою – богиня Лето народила близнят у долині Ксантос, а річка Ксантос (Ксанф, тепер Ешен) з’явилась унаслідок її родових мук.

Перше поселення було засноване на цьому місці у VII ст. до н.е. Летоон був створений для поклоніння богині Лето. У V ст. до н.е. місто захопили перси. Через 200 років на ці землі прийшов Олександр Македонський. У I ст. тут володарювала Римська, згодом – Візантійська імперії. Після VII ст. люди покинули місто Летоон. Знайшли руїни античного святилища лише у 1962 році. З 1988 року Летоон та місто Ксантос занесені до Списку Всесвітньої Спадщини ЮНЕСКО. Тут облаштований Музей під відкритим небом Летоон – Letoon Antik Kenti.

Ми приїхали зранку, одразу після відкриття. Поставили машину на парковку музею. Були приємно здивовані хорошим рівнем музею. Ми були єдиними відвідувачами в цей час. Це неймовірне задоволення – гуляти стародавніми руїнами на самоті!

Античний Театр.

Великий театр був зведений на схилі пагорбу у II столітті до н.е.

Агора.

Агора – так називався адміністративний і торгівельний центр міста.

Тут збереглись древні фундаменти і руїни фонтану Німфея IV ст. до н.е – легендарного джерела богині Лето.

Три храми – найбільш визначні пам’ятки музею. Вони розташовані в центрі стародавнього міста Летоон. Позаду них – залишки візантійської базиліки і монастиря.

Найбільший храм (на світлині – праворуч з колонами) приурочений богині Лето, посередині найменший – Артеміді, найближчий – Аполлону.

Храм богині Лето.

Лето – богиня-мати, символ урожаю, родючості, материнства. Розкішний великий храм був зведений наприкінці 160-130 років до н.е. на фундаментах старішої споруди, що була присвячена культу Богині-матері. За часів Візантії і до VII cт. храм Лето використовувався як церква монастиря. Це одна з лікійських релігійних споруд, що збереглась найкраще.

Храм богині Артеміди.

Збудований у IV ст. до н.е.  Цей храм зберігся найгірше. У ньому були знайдені два кам’яні написи. Один датувався 380 р. до н.е. Інша кам’яна стела з написом – 360 р. до н.е.

Храм Аполлона.

Зведений приблизно у IV ст. до н.е. Спочатку тут стояв дерев’яний храм на кам’яному фундаменті, згодом на його місці збудували храм з каменю у традиційному лікійському стилі. На підлозі храму була знайдена мозаїка з зображенням ліри Аполлона, стріл та луку Артеміди, троянд. Сьогодні Мозаїка Аполлона зберігається у Музеї Фетхіє.

Візантійська Базиліка.

Позаду храмів – руїни раннєхристиянської візантійської базиліки V ст. монастиря кінця VI ст. Для будівництва церкви використовували каміння з храмів Аполлону та Артеміди, алтар сформували з колонади храма Лето. Базиліка мала 3 нефи.

Портики.

Вздовж музейної стежки багато залишків колон. Храми Летоон були оточені красивими колоннадами, збудованими у II ст. до н.е. Більшість зруйнував потужний землетрус. Але в римський період, за наказом імператора Клавдія портики були відбудовані.

Старі оливи.

Більше двох тисяч років тому біля храмів Летоон існував священий оливковий гай. Крім культової, він виконував практичну функцію – захищав місто від наступу піщаних дюн. За легендою Понтийський цар наказав вирубати всі дерева, щоб збудувати з них військові знаряддя для облоги Патари. Цар побачив вночі страшний сон і передумав використовувати дерева священого гаю.

Читайте також: Патара – античне місто і найдовший пляж Туреччини.

В Музеї Летоон є кілька старих олив. Вони зберігають давні секрети і дарують тінь у спеку.

Тримовний напис.

Біля храму Аполлона знайшли цінний напис на камні, що датується 358 р. до н.е.. Він містить текст на трьох мовах: лікійською, грецькою, арамейською. Перші 5 рядків написані арамейською мовою. Є версія, що це наказ персидського царя Атраксеркса, у якому згадується також правитель – сатрап Піксодарос. Тепер кам’яна стела знаходиться у Музеї Фетхіє. Ця знахідка мала важливе значення у дослідженні давньої лікійської мови, що зникла.

Вперше подібний напис на кам’яній плиті ми побачили в археологічному музеї французького міста Ліон. Це була промова римського імператора Клавдія, датована 48 роком н.е.

Читайте також: Ліон – древній і сучасний. Звіт про подорож Швейцарія-Франція. Частина 3.

В музеї святилища Летоон можна побачити чимало каменів з древніми написами. Оригінально писали у ці часі закони  – так щоб одразу і на віки.

Ще один збережений тримовний напис, із зразками “мертвої” лікійської мови був знайдений у античному місті Ксантос, що у давнину розташовувався поруч з святилищем Летоон, лише за кілька кілометрів. Ксантос – наступна пам’ятка  у нашому маршруті.

Вартість квитка і графік роботи.

Ціна квитка у музей Летоон: 12 лір. Оплата готівкою. По річній музейній картці Museumcard+ вхід безкоштовний.

Музей Летоон працює: з квітня по вересень з 8-30 до 19-30. Взимку з 8-30 до 17-30. Влітку краще відвідати музей зранку або ввечері, коли немає спеки. Проте, завжди можна сховатись у тінь старих олив.

Античне місто Ксантос.

На двох високих пагорбах, що здіймаються над долиною річки Ксанстос (Ксанф, тепер р. Ешен), майже 3 тисячі років тому було засноване поселення. За твердженням античного історика Страбона, Ксантос був найбільшим містом Лікії.  Лікійці називали його Арнья, греки Ксанстос, римляни Ксанф. Місто було відомо як великий культурний і торговий центр, а до II ст. до н.е як столиця Лікії. За століття Ксанстос не раз руйнувався і знову відновлювався.

Це було місто сміливих воїнів, що більше за життя цінували свободу. Представники Ксантоса брали участь у Троянській війні, про це йдеться в “Ілліаді” Гомера. Про героїзм мешканців міста розповідають легенди…і давньогрецький історик Геродот. У 540-х роках до н.е. перська армія оточила поселення. Воїни Ксантоса після поразки зібрали всіх людей на Акрополі. Вони вбили своїх дітей, жінок, рабів, спалили місто, а потім вчинили масове самогубство. В живих залишилось лише 80 людей, що були відсутні в Ксантосі під час цих страшних подій.

Ксантос – одне з небагатьох міст Лікії, що у 334 р. до н.е. чинило опір армії Олександра Македонського і за це було пограбовано загарбниками. У 42 році Ксантос відмовився коритись, надавати солдат і гроші “нелігітимному” римському полководцю Марку Юнію Бруту, що вбив імператора Юлія Цезаря. Містяни повторили героїчний вчинок своїх предків – масове самогубство. Вижили трохи більше сотні людей. Римляни помстились і зруйнували місто. За кілька десятиліть римський полководець Марк Антоній та імператор Веспасіан відновили і розбудували Ксантос. За часів Візантії у Ксантосі було єпископство і монастир. У VII ст. мешканці назавжди покинули місто із святилищем Летоон через напади арабських піратів.

У 1840-х роках англійський вчений Чарльз Феллоуз знайшов руїни античного міста і святилища. Багато цінних пам’яток Ксантоса були вивезені в Англію і тепер демонструються у Британському музеї. Серед них Монумент Гарпії, Монумент Нереїд, саркофаг Паяви. Завдяки таким визначним археологічним пам’яткам Античний комплекс Ксантос і Летоон занесений до списку Всесвітньої Спадщини ЮНЕСКО.

Акрополь античного міста Ксантос.

Автомобільна дорога розділяє Музей античного міста Ксантос – Xanthos Antik Kenti – на дві частини: лікійський та римський акрополь. Вони розташовані на двох пагорбах. Тут можна побачити руїни древнього театру, торгові ряди, міські стіни, залишки візантійського монастиря і базиліки, лікійські гробниці. Через дорогу від парковки – Лікійський акрополь.

Римська Агора.

Велика площа з колонами була комерційним та адміністративним центром Ксантоса.

Колись тут велась жвава торгівля. Ксантос був крупним торговим містом.

Збереглись вулички, фундаменти і частина стін крамниць та інших будівель.

Обеліск Ксантоса.

Одна з найцінніших пам’яток античного Ксантоса – кам’яний обеліск, на якому вибитий текст трьома мовами: лікійською, мілійською, грецькою. Він датується 400 роком до н.е., був зруйнований землетрусом. Завдяки цій знахідці вдалось дослідити “мертву” лікійську мову. Це був мавзолей персідського царя з династії Ахеменідів, точне ім’я не вдалось встановити.

Текст у віршах прославляє монарха і розповідає про події в його житті. Це найдовший у світі напис лікійською мовою, що зберігся.

Античний театр.

Театр був збудований у II ст. до н.е., відновлений за часів римського правління у II ст. Він вміщав майже 2200 глядачів і мав 22 ряди. В кінці III ст. театр перебудували для гладіаторських боїв. Для цього розібрали перші 6 рядів сидінь і змурували захисну стіну. У VII ст. каміння з верхніх рядів театру стало матеріалом для побудови захисних міських стін.

Сцена театру була двоповерховою.

По обидва боки сцени стародавні арки – входи в театр.

Театр в Ксантосі зберігся відносно добре. Дивіться на відео.

Тут можна посидіти на сходах стародавнього театру, як колись це робили мешканці і гості Ксантоса.

Монумент Гарпій. Лікійські Саркофаги.

Поруч з театром височіють дві гробниці. Ліворуч на світлині – лікійський “двоповерховий” саркофаг IV ст. до н.е. Праворуч – знаменитий монумент Гарпій. Датується V ст. до н.е. Є найстарішою гробницею Ксантоса, що збереглась. Висота монумента майже 9 метрів. Ймовірно, це могила персидського царя (або принца) Киберніса, правителя Ксантоса, що загинув у битві з греками при Саламині. Збудована у традиційному лікійському стилі. На високому постаменті розташована погребальна камера, прикрашена різьбленими барельєфами. Це копії. Оригінальні барельєфи знаходяться у Британському музеї.

Проте, постамент справжній. У ньому приблизно в V ст. жив ранньохристиянський відлюдник – стиліт. Це був послідовник Симеона Стовпника, що започаткував аскетичне життя на високих стовпах. Вчені побачили зсередини барельєфів написи і малюнки, що належали цьому ченцю-відлюднику.

На барельєфі зображені люди, що тримають різні предмети. Вони сидять і стоять. Можливо сидить цар, а навколо історії його життя. Можливо це молитви до правителей та шлях до загробного царства Аїда. На барельєфі присутні 4 гарпії – міфічні істоти з головою жінки і тулубом птахи. Свою назву монумент отримав саме через них. За іншою версією це сирени, що забирають душі померлих на небо. Археологи знайшли залишки червоної та синьої фарби, тож барельєф міг бути кольоровим.

На протилежному боці від театру розташований на постаменті ще один лікійський саркофаг.

Лікійський акрополь.

Позаду театра знаходяться руїни Лікійського акрополя – залишки храмів, торгових рядів, міських стін.

З пагорбу видно долину річки Ешен (колись р. Ксантос, або Ксанф). На правду, не дуже привабливий краєвид. Вся долина щільно забудована теплицями. В них місцеві мешканці вирощують помідори та інші овочі. Теплиці ми бачили в багатьох селах і містах південного узбережжя Туреччини.

Древній водогін.

На стежках Лікійського акрополю та в стінах Театру можна побачити залишки стародавнього водогону. По ньому вода з гір поступала у фонтани античного Ксантоса. Тут ми згадали древнє місто Помпеї.

Читайте також: Неаполь і Помпеї за один день. Як дістатись, де зупинитись, що подивитись.

Цікаво дізнаватись як був організований побут людей тисячі років тому.

Римський акрополь.

На другому вищому пагорбі, що знаходиться з боку парковки, розташовується Римський акрополь – центр Ксантоса у період правління Римської імперії. Тут збереглись залишки Візантійської базиліки, давнього лікійського та римського Некрополя з гробницями в скелях та саркофагами. Звідси у Британський музей вивезли у 1840-х роках кілька гробниць. Найвідоміші з них: Саркофаг Паява (360 р. до н.е.) – персидського царя, правителя Ксантоса, та Монумент Нереїд – гробниця персидського царя Арбінаса (390 р. до н.е), збудована у вигляді храму з колонами і прикрашена скульптурами морських німф – нереїд.

Міська дорога.

До Римського акрополю веде стародавня вимощена бруківкою дорога, колись центральна вулиця античного Ксантоса. Тут більш горбиста місцевість, на відміну від Лікійського акрополя.

Портики.

Великі площі Музею античного міста Ксантос просто “всіяні” залишками колон, фронтонів, стін, портиків. Не перестаєш дивуватись, як могли люди пару тисяч років тому без сучасних машин будувати таку красу.

Місцеві гіди.

Наша самостійна “екскурсія” відбулась за підтримки місцевих мешканців))). Без цих прудких ящірок, що супроводжували нас на шляху, прогулянка античними руїнами була б не такою жваво-енергійною))).

Вартість квитка і години роботи.

Ціна квитка: 14 лір. Оплата готівкою. По річній музейній картці Museumcard+ вхід безкоштовний.

Музей античного міста Ксантос відкрито: з квітня по вересень з 8-30 до 19-00. Взимку з 8-30 до 17-30.

Влітку краще приїздити зранку або ввечері. У спеку гуляти античними руїнами некомфортно. З собою варто взяти питну воду, зручне взуття, сонцезахисний крем та капелюха.

Як дістатись до Музею Ксантоса і Летоон.

• На долмуші – місцевій маршрутці.  Відправляються з автовокзалів міст Фетхіє та Каш до села Кінік. Звідти ще 1,5 км вгору до Ксантоса. Можна пройти пішки або взяти таксі.

• На машині. Ми взяли машину на прокат, щоб подивитись цікаві місця узбережжя Туреччини.

Читайте про це більше тут: Оренда авто в Туреччині. Наш досвід.

З Фетхіє їхали по трасі D400. Знайти обидва музеї дуже просто, всюди на дорозі туристичні вказівники. Саме вони “збили” нас з прокладеного GPS маршруту)). Ми звернули за вказівниками на Летоон раніше, ніж прокладав навігатор, і поїхали сільською дорогою. (Наш маршрут на мапі внизу). Спершу доїхали до святилища Летоон, а потім вже до Ксанстоса. Сільська дорога хорошої якості. Їхати нею виявилось цікаво – гарні краєвиди, буденне життя в селах Туреччини. Швидше буде рухатись по дорозі D400, звернути по вказівникам і проїхати до Ксантоса ще 2 км. Для цього вбийте в навігатор спочатку Ксантос, а потім Летоон.

Ксанстос і Летоон на карті.

Маршрут з Фетхіє до музеїв. Спочатку ми заїхали в Летоон, потім в Ксантос. Наш шлях по сільським дорогам на мапі.

Ми побували у трьох античних містах і святилищі Летоон. Гуляти по руїнам Ксантоса у супроводі ящірок сподобалось найбільше. Тут можна посидіти на сходах стародавнього театру, доторкнутись до залишків стін, пройтись древніми вуличками і заглянути всередину колишніх будинків. На разі, це доступно для туристів, на відмінну від руїн античного міста Тлос, у якому тривають розкопки.

Читайте також: Тлос – одне з найдавніших лікійських міст Туреччини.

Античне місто Патара перетворюють на сучасний музей з обладнаними стежками, з обмеженим доступом до руїн, відбудованими театром і парламентом. У святилищі Летоон все також загороджено. Це все правильно і цивілізовано, так має бути для кращого збереження стародавніх пам’яток. Але саме в Ксантосі, як на мене, панує та сама незабутня атмосфера, в якій є місце для уяви. Ти заходиш у будинки, гуляєш вуличками, дивуєшся краєвиду з пагорбу… Тут поки що немає натягнутих “музейних” мотузок – тільки ти і таємниці древнього міста.

Бажаємо яскравих подорожей!

Де зупинитись в Туреччині.

Готелі ми бронюємо на цьому сайті. Це надійний сервіс, яким завжди користуємось у подорожах. До речі, в Туреччині букінг не працює. Перебуваючи в цій країні ви не зможете забронювати житло на цьому сервісі. Тому про готелі краще подбати заздалегідь – забронювати ще вдома.

Читайте також: Де зупинитись у Фетхіє. 15 кращих готелів.

Booking.com

Читайте також:

=Покинуте місто-привид Каякой біля Фетхіє.

=Цікавий маршрут з Фетхіє: Сакликент, Тлос, Якапарк.

=Аеропорт Даламан. Як дістатись до Фетхіє, Мармарису.

=На машині в Туреччину. Оплата доріг, ПДР, комплектація авто, вартість пального, наш досвід.

=Олюденіз – дивовижний курорт Туреччини. Путівник.