Загублені Маєтки Київської області: Мироцьке, Копилів, Руде Село.

Тут рідко побачиш туриста. Від колись розкішних маєтків XIX- початку XX століття залишились руїни. У цій мандрівці на один день можна дізнатись якою була Україна 100-200 років тому. Про загублені маєтки Київської області розповідає гість рубрики #Мандротерапія, авторка статті – допитлива і досвідчена мандрівниця Олена Крутоголов.

Олена пише: “Хоч маю неймовірно мало часу, але так надихнулась ідеєю #мандротерапії підтримати один одного на карантині, розповідаючи про свої подорожі, що не змогла пройти повз ініціативи і вирішила поділитись. Тим більше, що в Україні ви знайдете стільки крутецьких місць, скільки, можливо, немає в жодній іншій Європейській країні. Коротко про наші сімейні подорожі – ми були, крім України, проїздом – в Литві, Білорусі, знайомились з Латвією (м. Рига), Естонією (м. Таллінн), Фінляндією – проїхали майже всю країну і зустрічали тоді Новий рік за полярним колом, ну і більш традиційні країни – Туреччина і Єгипет”.

Маєтки Київської області.

Ми з родиною любимо подорожувати автомобілем і поки що наші подорожі вкладаються в 1 день – виїжджаємо з Києва і повертаємось пізно ввечері а то й серед ночі. Якщо плануєте так, як ми, то вам точно знадобиться 2 водія – на одного надто велике навантаження :). Це, мабуть, були перші з наших запланованих поїздок на weekend. Я реально досить довго гуглила, що подивитись у Київській області. Першим на око потрапив маєток Остен-Сакенів.

Маєток Остен-Сакенів. Село Мироцьке.

Знаходиться в селі Мироцьке, Києво-Святошинського району Київської області.

Трохи з історії місця:

Спочатку садиба належала таємному раднику Карлу Сакену, а потім перейшла під управління камергера Карла фон дер Остен-Сакена. Наступним власником маєтку став граф Воронцов-Дашков, який спробував зробити місце прибутковим, побудувавши тут винокурний завод. Його ідея не була успішною, і новим господарем садиби став Андрій Кулик – багатий селянин, що заробив гроші, як подейкували, нечесним шляхом. Проте, завдяки Кулику маєток ожив: тут побудували розкішний парк з містком через річку, незвичайними альтанками і фруктовими теплицями. За радянських часів у садибі розміщувався дитячий садок і навіть сільрада. На жаль, одного разу в будинку сталася пожежа. Багато цінних і старовинних експонатів були знищені. Все, що залишилося після пожежі – винесли місцеві жителі. Наразі будівля – це руїни, які гостро потребують реставрації (((.

Маєток Остен-Сакенів на мапі:

Зараз, коли будую маршрут, він набагато довший, бо гугл враховує затори на дорогах. В цілому дорога туди займає 40-50 хвилин, в залежності від того, який маршрут ви оберете:

На стінах частково зберігся розпис, але треба гарно пошукати, щоб його знайти :). Сад – це фруктові дерева навколо маєтку і, трохи далі – невеличке озеро. В цілому, затишно і красиво.

Ми погуляли там десь годину і рушили далі. Наступним пунктом подорожі став маєток Фон Мекк (Копилів).
Переїзд між локаціями мав такий вигляд:

Маєток Фон Мекк. Село Копилів.

Розташований у селі Копилів, Макарівського району Київської області.

Ця садиба знаходиться прямо в жахливому стані – розсипається на очах. Думаю, що була б якраз класним місцем для зйомок фільмів жахів (((.

Що це за маєток і кому він належав:

У 1882 році селище придбав Микола Карлович фон Мекк і за його наказом збудували маєток.
Перший будинок зведено у 1888 році у стилі «дачний модерн». Фасади оформлені фронтонами та еркерами. У 1898 році наземна частина згоріла після пожежі. Новий будинок збудували у ХХ столітті (1910 рік: два поверхи, мансарда та тераса). Також на території функціонували корівник, кінний завод, молочна ферма, млин та водонапірна башта.

Головною окрасою маєтку був парк (9 гектарів). Деякі історики вважають, що проектом займався Георг Фридрих Фердинанд Куфальдт або його учень. Тут знаходилися літні будинки для дітей, «Павільйон», альтанки, фонтан, став із лебедями, розарій та літній театр. Вечорами парк перетворювався на місце проведення музичних концертів та вистав. У 1889 і 1890 роках до маєтку приїжджав Петро Чайковський.

Після Жовтневого перевороту маєток націоналізували. На території розташовувалися: агрономічна школа; німецький штаб (під час Другої світової); військовий шпиталь; центральна районна лікарня; Копилівська середня школа; сільська рада; філіал Макарівської дитячої музичної школи.

Хоч будівля в аварійному стані, зайти в середину і навіть піднятись на другий поверх можна, деякі навіть не боялись спуститись в підвал (ніхто з моєї сім”ї до їх числа не належить). Зараз будівля виглядає так:

Подорож до цих двох маєтків заняла в нас суботу, а в неділю ми вирушили в інший бік Київської області – оглянути палац Залеського (Браницьких) у с. Руде Село.

Палац Залеського (Браницьких). с. Руде Село.

Знаходиться в с. Руде Село, Володарського району Київської області. Дорога від Києва через Білу Церкву займає 2,5 години:

Історична довідка про місце:

Палац збудований Станіславом Залеським в стилі раннього класицизму з досить значним впливом палладіанства в кінці XVIII ст. В середині XIX ст. його дещо перебудували, а в радянські часи зробили там робочу їдальню місцевої “Сільгосптехніки”. На початку 1990-х років палац катастрофічно постраждав від пожежі, яка знищила багато елементів декору і нічого не залишила від внутрішнього оздоблення. Зараз, як і більшість культурних пам’яток України, він має вигляд руїн ((((:

Проте є ознаки, що мешканці села намагаються зберегти хоч щось цінного з цього місця. Вхідна група колон, на під’їзді до маєтку, відновлена і має досить непоганий вигляд:

Парк довкола давно не доглядали, тому вигляд має занедбаний, місцями навіть нагадує непролазні хащі.

Ще в селі є Свято-Троїцька церква. Вона знаходиться на iншому пагорбі відносно маєтку. Проте я не фанат церковних будівель, тому завжди їх оминаю. Але якщо ви любите і маєте на це час – можете зазирнути.

Можливо, ще матиму час на опис інших наших мандрівок. А поки, на цьому все. Keep calm and love Ukraine.

Автор статті: Олена Крутоголов. Спеціально для #Мандротерапія від Блогу Олени та Євгенія Пузатків.

Бажаємо яскравих подорожей!

***Долучайтесь до #Мандротерапії! Діліться спогадами, враженнями і досвідом своїх незабутніх подорожей. Піднімайте настрій собі й іншим мандрівникам. Свої розповіді і світлини присилайте на наш email. Приходьте в гості на наш блог і запрошуйте друзів.