Одеса. Путівник: готелі, маршрути прогулянок, пам’ятки, їжа, пляжі, фото, відгуки.

  Автор:
  3598

Що подивитись в Одесі, де зупинитись, як доїхати, де смачно поїсти – про це наш авторський путівник. Ми поділимося з вами своїми маршрутами прогулянок по місту з визначними пам’ятками, пляжами, цікавими місцями. В Одесі ми не вперше. Були давно проїздом і наденних екскурсіях із сусідніх курортних сіл. В цьому році восени вирішили в Одесі відсвяткувати день народження Євгенія. А влітку наші діти-студенти з друзями вперше поїхали відпочивати на море самостійно. У статті розповімо про сімейні враження від відпочинку в Одесі. Таким ми побачили місто.

Одеса-мама, Перлина біля моря, Південна Пальміра, Столиця Гумору – так називають Одесу. Вперше тут заснували колонію греки близько 3 тисяч років тому. Через століття на узбережжі Чорного моря оселилися кочові племена «Золотої Орди». У XIV столітті, під час правління Князівства Литовського, в затоці побудували фортецю і селище Коцюбіїв, які пізніше нова турецька влада перейменувала на Хаджибей. Після захоплення фортеці російською армією, у вересні 1794 року було розпочато будівництво нового міста і морського порту. Він отримав грецьку назву «Одеса». Автором проекту і першим градоначальником став Йосип Де Рібас. Сьогодні місто третє в Україні за кількістю населення. 2 вересня одесити святкують День міста.

Одеса – унікальна. Про одеський колорит, одеську кухню, одеський гумор чули всі. Тут здавна живуть люди багатьох національностей: українці, росіяни, євреї, греки, болгари, молдавани, вірмени. Поєднання різних культур, традицій, темпераментів створило оригінальний колорит міста, його особливий фольклор. Ніхто так не вміє говорити, як корінний одесит. І ніколи не знаєш, чим ця розмова закінчиться. «Це не придумано кимось, так жителі Одеси мислять. В Одесі існує не говірка одеська, а гумор одеський.»- каже Михайло Жванецький. Щороку, 1 квітня, звідусіль з’їжджаються люди на знамениту одеську Гуморину.

Ми пішли на Привоз за одеським гумором, але не «зрослося». (Таки треба було «робити базар»))). Місцевий фольклор нас сам знаходив – в приємній бесіді з таксистом і просто на вечірній вулиці, коли ми запитали місцеву панянку: «Як пройти на Дерибасівську?». “Класичне” для Одеси питання)). І тут почалося. Вона прямо ожила. Одна рука міцно тримала надкушений буріто, а друга активно жестикулювала і стала схожа на флюгер в пошуку вітру. Коли напрямок було визначено, жіночка сказала: «Ви йдіть собі і не зупиняйтеся. Якщо не будете знати куди йти, таки йдіть прямо! »

Як доїхати до Одеси.

Машиною, автобусом, поїздом, літаком. Київ і Одесу пов’язує Траса Е 95. В громадський міський транспорт входять трамваї, тролейбуси, маршрутки, автобуси. Маршрут кожного номера трамвая, тролейбуса та розташування всих парковок міста можна подивитися на офіційному сайті транспорта Одеси

Міжнародний автовокзал «Одеса» знаходиться на вул. Калантаєвська 58, поруч з транспортною розв’язкою. Це центральний вокзал міста, звідси відправляються автобуси в різні міста України та Європи. Навпроти вокзалу – зупинка трамвая, маршруток і автобусів. Дістатися до Ж / Д вокзалу можна за 25-30 хвилин на трамваї № 5 (йде до «Аркадії»), тролейбусі № 8, маршрутці № 124, 115, 198 (йде до «Аркадії»), 208. До центру їде маршрутка № 124 (вул. Буніна), також можна доїхати з пересадками.

Автостанція «Привоз» розташована поруч із Залізничним вокзалом. Звідси відправляються в основному приміські та деякі міжнародні маршрути.

Залізничний вокзал «Одеса-Головна» знаходиться недалеко від центру, на пл. Привокзальна 2. Сюди прибувають потяги з усіх куточків України. До Дерибасівської від залізничного вокзалу йти пішки всього півгодини. На громадському транспорті в центр зручно добиратися маршруткою № 220а, 121, 124, 145, 215, тролейбусом № 7. В дорозі 15-20 хвилин. До району «Аркадія» йде трамвай № 5, тролейбуси № 5, № 7, маршрутки №198, 242.


Міжнародний аеропорт Одеса розташований в 7 км на південь від центру міста. Він приймає рейси з двох київських аеропортів: Бориспіль і Київ (Жуляни), а також міжнародні напрямки: Туреччина, Польща, Австрія, Чехія, Грузія, Ізраїль, Литва, Естонія, Вірменія, Білорусь, Греція. З аеропорту в центр міста і навпаки можна дістатися автобусом № 117, до залізничного вокзалу автобусом № 117 і тролейбусом № 14. В дорозі приблизно 1 годину до центру і 40 хвилин до залізничного вокзалу. До центрального автовокзалу потрібно їхати з пересадкою на залізничному вокзалі.

Швидко і просто знайти, забронювати дешевий авіаквиток до Одеси і з Одеси в інші міста можна на сайті Skyskanner.com.ua. Цим сервісом користуємося ми і наші родичі. Він швидко порівнює пропозиції багатьох авіакомпаній і вибирає найвигідніші варіанти. При цьому Ви бронюєте авіаквитки безпосередньо на сайті авіакомпанії, отримуючи всі належні бонуси. Авіаквиток в/з Одеси на сайті знайти просто. Внесіть дані в пошук і вибирайте кращий для себе переліт.

Де зупинитися в Одесі.

Стільки анекдотів ходить про ціни й винайм житла в Одесі. Хочете стати їх героєм, не проблема. Для цього по приїзду на вокзал підійдіть до людини з табличкою «Здається квартира біля моря». А, якщо вам подобається просто слухати такі історії, а не бути їх учасником, то краще бронювати житло заздалегідь через інтернет на надійних сайтах і з відмінними відгуками гостей. Самі дорогі пропозиції – в центрі міста, в районі вулиці Дерибасівській, і поряд з узбережжям Чорного моря.

Наші діти-студенти їздили з друзями на море в серпні. Пошуком житла в популярній туристичній Одесі ми зайнялися за 6 місяців до поїздки. На серпень забронювали через букінг для дітей цю квартиру. Удвох ми вирішили відпочити в Одесі в жовтні, відзначити тут день народження Жені. За 2 місяці до нашої осінньої подорожі зняли по акції на букінгу номер в готелі Premier Geneva Hotel. Апартаменти і готель перебувають в одному районі, на паралельних вулицях. Відмінне місце – недалеко до моря і історичного центру Одеси.

Розташування готелю Premier Geneva Hotel дуже зручне для знайомства з містом: 5 хвилин пішки до Дерибасівської, 10 хвилин – до Оперного театру, 10 – 15 хвилин до пляжу Ланжерон і дельфінарію, 10 хвилин до Привозу. Ми пересувались по Одесі пішки.

Готель приємно здивував: чудовий сервіс, уважний персонал, чистий затишний номер, ситні смачні сніданки, безкоштовна парковка на вулиці перед готелем. Ми відчували себе бажаними гостями в Прем’єр Женева готель. Нас доброзичливо зустріли, швидко поселили. Бронювали класичний двомісний номер.

А з вікна номеру ми з задоволенням розглядали цікаву одеську пам’ятку Geneva Mural Art, внесену в книгу Національних Рекордів України.

Сніданки «шведський стіл» входили у вартість номера. Дуже ситні, смачні, різноманітні. Концепція сніданків в Premier Geneva Hotel – «Frech. Organic. Traditional ». В меню страви традиційної української та одеської кухні. Їх готують з місцевих фермерських, органічних продуктів. Форшмак тут – смакота)). Найсмачніший з усіх, які ми пробували в Одесі. Офіціанти уважні й ввічливі.

Ресторан готелю.

Загальне враження про готель і комфортний відпочинок створюють деталі. Сервіс в Прем’єр Женева Готель на високому рівні. Тут раді сім’ям з дітьми, є можливість почитати книгу, в номері постійно оновлювалася питна вода, у ванній кімнаті є все необхідне, на рецепшені нам дали карту Одеси. Для тих, хто любить зранку поспати і не встигає на сніданок, за вимогою приготують безкоштовну страву з меню.

А привітання іменинника приємно здивувало)) День народження Жені почався з сюрпризу. На сніданку всі офіціанти і кухарі вийшли в зал, вручили йому іменинний чізкейк і заспівали «Happy birthday». А в номері нас чекала пляшка шампанського, фірмовий шоколад і записка з поздоровленням від готелю і Женіної сестри Альони. Написано від руки, що дуже мило)). Ось такий сервіс є в Premier Geneva Hotel. Ви можете замовити привітання для рідних і друзів, які зупинилися тут. Наш іменинник був щасливий!

Для відпочинку наших дітей на морі в серпні ми довго шукали квартиру. Часто траплялися варіанти на контрасті – з обстановкою «а-ля радянський союз» і дуже навіть високими європейськими цінами. Знайшли відмінний варіант з красивим класичним інтер’єром, прекрасним сервісом і розташуванням. Забронювали дітям квартиру Classic Apartment on Zhukovskoho.

Апартаменти знаходяться поруч з парком Шевченка. До моря йти через парк хвилин 15-20, до Дерибасівської – хвилин 5 -10. Недалеко супермаркет, магазини, кафе. У парку – атракціони. В квартирі може розміститися сім’я або компанія друзів з 2-4 осіб. Перший поверх, окремий вхід з двору. Парковка безкоштовна у дворі.


Господиня апартаментів, Ольга, оточила наших дітей турботою і увагою. Зустріла о 5 ранку !!! з поїзда, привезла в офіс, де діти залишили валізи до часу заселення. Дала поради з безпеки, розповіла про найближчі магазини, кафе, цікаві місця. Коли відпочинок закінчився, відвезла о 8 вечора на залізничний вокзал. Ми були з нею на зв’язку.

У квартирі є все необхідне для комфортного проживання: кондиціонер, пральна машина, праска, зручні матраци, чиста постільна білизна, рушники, в тому числі й пляжні. А ще багато важливих дрібниць: від шампунів і зубних паст/щіток до борошна, масла, різних видів чаю та кави. Приїжджай і живи)) Ми часто в подорожах по Європі бронюємо апартаменти, але не у всіх є сервіс такого високого рівня. Діти були дуже задоволені відпочинком, не хотілося їхати.

Одеса – туристичне місто. Краще бронювати житло заздалегідь, особливо у високий сезон. Так більше варіантів хорошого житла і економніше при ранньому бронюванні.

Забронювати житло в Одесі можна за цим посиланням:

Спеціальні пропозиції готелів і акції зі знижками на житло в Одесі дивіться тут:


Booking.com

Де смачно поїсти в Одесі.

«Жують тут все і завжди – насіння, креветки, копчену рибку, раків, виноград. Кращі в країні роти не закриваються ні на секунду: хрумкают, лузають, клацають, сопуть, слухають ротом. Роти прекрасні – суміш української, російської, грецької та єврейської породи, » – коли хочеться розповісти про місцеві страві, згадуєш слова Михайла Жванецького.

Одеська кухня – унікальне поєднання українських, єврейських, болгарських, грецьких, вірменських, молдавських, грузинських кулінарних традицій.

Де спробувати місцеві страви і смачно поїсти в Одесі. Наші відгуки про ресторани і кафе Одеси читайте скоро на блозі.

Одеса. Маршрути прогулянок.

Що подивитись в Одесі, які цікаві місця варто відвідати. Ми відпочивали в Одесі 2,5 дня. Перший вечір був вечером зустрічей – зі студентською подругою, з Чорним морем, з вечірньою святково вбраною Дерибасівською. Гуляли, спілкувалися, насолоджувалися містом. А ось два інших дня пройшли в режимі «туристичний інтенсив». Маршрути у нас вийшли насичені. Їх можна «розтягнути» на кілька днів, поєднуючи відпочинок на морі і знайомство з містом. Так робили наші діти влітку.

Маршрут прогулянки по Одесі. День 1.

Прогулянка на цілий день. Розділена на 2 частини (синю і помаранчеву) приблизно по півдня на кожну.

Ми почали день з «синього» маршруту: від Geneva Mural Art пройшли до Оперного театру, Приморського бульвару, далі Потьомкінськими сходами спустилися до Одеського порту і піднялися назад на фунікулері. А на шляху знайомилися з цікавими пам’ятками Одеси.

Друга частина – «помаранчевий» маршрут (помаранчеві значки з визначними пам’ятками на карті): від пам’ятника Дюку де Рішельє до Музею Контрабанди і вулиці Катерининської, далі Будинок з однією стіною – Воронцовський палац – Тещин міст – Куточок Старої Одеси – Бульвар Жванецького – Будинок Гоголя – Міський сад – Соборна площа – вулиця Дерибасівська.

*** Натисніть кольоровий значок на карті, щоб дізнатися про визначні пам’ятки.

«Синій» маршрут по Одесі.

Почалася наша прогулянка з Geneva Mural Art (вул. Єврейська 32, двір нашого готелю Premier Geneva Hotel). Це найбільший об’ємний настінний розпис в Україні. Його площа 317 кв. м. На стіні зображені видатні люди, які жили або гостювали в Одесі: А.С. Пушкін, М. Жванецький, граф і графиня Воронцови, Остап Бендер і Кіса Вороб’янінов, Ісаак Бабель, Віра Холодна, Ільф і Петров, Йосип Де Рибас, Дюк де Рішельє, Олександр Ланжерон, Леонід Утьосов, рибачка Соня і моряк Костя і навіть торговка з Привозу .

На розі вулиць Жуковського і Рішельєвської – пам’ятник письменнику-одеситу Ісааку Бабелю.

Навпроти пам’ятника – Будинок Бабеля, в якому на 4-му поверсі жила сім’я письменника. Балкон їх квартири виходив на вулицю Рішельєвську.

Особливо вразив двір Будинку Бабеля. Гарний, охайний, відремонтований. Стіни прикрашені Муралами із зображенням міських визначних пам’яток і сценами з життя одеситів. До речі, мурали в Одесі зустрічалися всюди. Вони дуже прикрашають місто. Ось такий оригінальний вхід у двір Будинку Бабеля. Одеський дворик, комунальні квартири, герої літературних творів.

У дворі Будинку Бабеля.

На Будинку Бабеля встановлено меморіальну дошку. Як говорив М. Жванецький: «Одеса давно і постійно експортує в інші міста і країни письменників, художників, музикантів і шахістів. Фізики і математики виходять гірше, хоча батько нашої космонавтики Корольов – одесит ». «Письменників в Одесі багато, тому що нічого не треба вигадувати. Щоб написати розповідь, треба відкрити вікно і записувати ».

Гуляючи вулицями міста, ми бачили меморіальні таблиці з іменами багатьох знаменитих людей і літературних героїв практично на кожному будинку. Наприклад, з ім’ям «великого комбінатора» на вулиці Катерининській 47. До речі, прообразом Остапа Бендера став одеський авантюрист Осип Шор.

Кожен будинок в Старій Одесі має свою історію, зберігає свої таємниці. Матеріалом для будівництва став місцевий ракушняк. Його добували прямо з під землі. Так під Одесою утворилися багатокілометрові катакомби в кілька поверхів. Сучасні одеські вулиці і радують, і засмучують. Колись шикарні будівлі ХІХ століття потребують реставрації.

Пам’ятник А.С. Пушкіну встановлений біля будинку, де він жив і працював в період заслання з 1823 по 1824 рік. Поруч на вул. Пушкінській 13 розмістився Літературно-меморіальний музей поета. На цій же вулиці в будинку №9 знаходиться цікавий художній «Музей західного і східного мистецтва». Працює з 10-00 до 17-00 взимку і до 18-00 влітку, вихідний – середа.

По Дерибасівській спустилися до пам’ятника засновнику морського порту і міста Одеси віце-адміралу Йосипу Де Рібасу. Він автор проекту будівництва в Хаджибейській затоці оборонної фортеці і місця дислокації флоту. Під його керівництвом в 1794 році заклали фундаменти багатьох будівель міста, що отримав ім’я «Одеса». Головна вулиця названа на честь Де Рібаса – Дерибасівська. Скульптура знаходиться на самому її початку. Де Рібас тримає в руках карту майбутнього міста і лопату, як символ будівництва.

Уздовж вулиці Ланжеронівської, по дорозі до Оперного театру, є Алея зірок. Вона приурочена знаменитим людям Одеси. Тут є «зірки» Анни Ахматової, Ісаака Бабеля, Ільфа і Петрова, Михайла Жванецького, Кіри Муратової, Святослава Ріхтера. Перша «зірка» Одеси зберігає капсулу з посланням до майбутніх одеситів, яке написав Михайло Жванецький.

Одеський Оперний театр – розкішний символ міста. Сучасна будівля була зведена в 1887 році на місці згорілого старого театру. Авторами проекту стали відомі австрійські архітектори, які побудували театри в багатьох містах Австро-Угорщини: Відні, Зальцбурзі, Будапешті. За основу взяли проект Дрезденської опери Земпера. Будинки, дійсно, дуже схожі. Подивіться в нашій статті:

= Німеччина. Саксонія: Дрезден, Морицбург, Мейсен. На машині по Європі. Звіт-частина 3.

Місцеві будівельники внесли своє бачення в проект. Австрійські архітектори, які приїхали на відкриття театру, були в захваті від його краси і вишуканості. В Одеському оперному театрі виступали багато знаменитостей. Серед них Анна Павлова, Айседора Дункан, Федір Шаляпін, Соломія Крушельницька, П.І. Чайковський, Н.А. Римський-Корсаков. Сьогодні в репертуарі Одеського оперного театру фестивалі, концерти, балети, опери. Проходять екскурсії по будівлі і музейній експозиції. Замовити квитки на вистави та екскурсію можна на сайті театру.

Навпроти Оперного театру – ошатна будівля Англійського клубу, Музею морського флоту. Він зараз не працює, закритий після пожежі. Перед ним – милий фонтан «Молодість» зі скульптурами дітей і жаби. Його копії, роботи французького художника XIX століття, можна побачити в Діжоні, Цюріху, Дюссельдорфі. Ми спостерігали таку картину: юна «рибачка Соня» виловлювала в фонтані монети, що кинули туристи. Дівчинка знає, де в Одесі «рибні місця». На морозиво з цукерками їй точно вистачить))).

Одеський археологічний музей розмістився в красивій «грецькій» будівлі з колонами. Це один з найстаріших музеїв України. Він був заснований в 1825 році. Багато музеїв України знаходяться в колишніх маєтках, а експозиція цього – у власному будинку. Спеціально для Музею археології меценат і одеський голова Г.Г. Маразлі звів вишуканий палац. Тут можна дізнатися про історію півдня України від кам’яного віку до середньовіччя. У «Золотій кімнаті» зібрана цінна колекція старовинних золотих, срібних монет і прикрас. Є тут зали зі старожитностями Греції, Єгипту, Італії, Кіпру.

Ми цей музей не відвідували, був якраз понеділок – вихідний. За мету не ставили. За два дні в Одесі нереально встигнути побувати у всіх музеях. Але інформацію для вас напишемо: Адреса: вул. Ланжеронівська 4. Працює з 10-00 до 17-00, вихідний понеділок, взимку з січня по лютий відкритий тільки в пт, сб, нед. Вартість квитка: дорослий -50 грн, а з «Золотою кімнатою» – 70 грн, дитячий і студентський – 20 грн і 30 грн. Фотозйомка коштує 150 грн. Актуальна інформація на сайті.

Перед будівлею музею – скульптура «Лаокоон та його сини». Це сюжет з давньогрецької міфології: дві змії, послані богом Апполоном, вбивають зрадившого його жреця з синами. Це копія шедевра, який знаходиться у Ватикані. Там скульптуру побачив Г.Г. Маразлі і замовив для прикраси свого маєтку. За часів радінянської влади її перемістили.  Композиції майже 200 років. На жаль, вона дуже пошкоджена. Її б в зали на зберігання.


Сад скульптур розмістився у дворі Одеського Літературного музею. Тут встановлені скульптури відомих героїв одеського фольклору і літературних творів, а також поетів, письменників, акторів, які бували в місті. На стіні саду – старі афіші та міські таблички/вказівники. Цікаво, що Одеська Гуморина починається з відкриття чергової скульптури в цьому саду. Місце тихе, затишне, красиве. Адреса: вул. Ланжеронівська 2. (ми не відразу знайшли, знаходиться за Археологічним музеєм, потрібно пройти праворуч від будівлі до початку вулиці). Відкритий щодня влітку з 10-00 до 21-00, взимку з 10-00 до 17-00. Актуальна інформація – на сайті. Квитки продаються в касі Літературного музею. Вартість для дорослого 55 грн, для дітей – 25 грн.

Думська площа вважається найменшою площею Одеси. Білосніжна будівля колишньої біржі зведена в 1834 році. Зараз тут знаходиться Одеська міськрада. Перед нею – Пам’ятник А.С. Пушкіну і старовинна чавунна гармата. Це справжній трофей Кримської війни, піднятий в 1854 році із затонулого в районі Аркадії англійського фрегата «Тигр». Через 50 років, в пам’ять про воєнні події, гармату встановили на цьому місці. Пам’ятник доповнили ядрами, які дістали водолази з залишків корабля.

Цікаво, що інше трофейна гармата з турецького корабля, що стояла в 1820-х роках поруч з пам’ятником Дюку де Рішельє, служила одеситам годинником. Щоранку, ввечорі і в полудень за сигналом з Воронцовського Палацу гармата стріляла. Так городяни орієнтувалися в часі. Але одного ранку ця зброя пропала. В ті часи також «промишляли» мисливці за кольоровими металами. Вони викрали і розпиляли зброю на частини. Другу сигнальну гармату в 1880-х роках вже «посадили на ланцюг», закривали у дворі Воронцовського Палацу і викочували кожен день опівдні, щоб зробити постріл.

Приморський бульвар – один з найромантичніших і стародавніх куточків Одеси. Проходить від Думської площі до Воронцовського палацу. Майже 3 тисячоліття тому на цьому місці була заснована грецька колонія. Стародавні моряки і мандрівники того періоду знали про існування порту Одессос і гавані Істріан. На Приморському бульварі під час археологічних розкопок знайдені залишки давньогрецького поселення V-III ст. до н.е. Під скляним куполом можна побачити фундаменти житлових будинків, амфори, якорі, посуд. На місці бульвару з 1764 по 1789 роки височіли стіни турецької фортеці Єні-Дунья, поруч з поселенням Хаджибей. У тіні дерев приємно прогулятися, посидіти на лавочці, спостерігаючи за перехожими і насолоджуючись панорамою морського порту.

На схилі розкинувся мальовничий, доглянутий Стамбульський парк. Він був відкритий в травні 2017 року на честь 20-річчя дружби міст-побратимів Одеси і Стамбула. Всі роботи проводила турецька сторона. Фонтани, гроти, бювети, альтанки, спортивні та дитячі майданчики, бігові доріжки, красиві квіти, трава, на якій можна полежати, – все зроблено для комфортного відпочинку. Чудовий парк!

Пам’ятник Дюку Де Рішельє – найперший пам’ятник в Одесі. Скульптуру було встановлено в 1828 році на честь представника знатного французького роду, герцога Еммануїла Де Рішельє. З 1803 по 1814 роки він був генерал-губернатором Одеси. За час його правління місто перетворилося на процвітаючий, багатий торговий порт. Герцог Де Рішельє скасував податки, відкрив навчальні заклади, побудував багато будівель. Після Одеси він повернувся до Франції і став прем’єр-міністром при дворі короля Людовика XVIII. Чому Дюк? Виявляється, так перекладається з французької «duc» – «герцог». А про люк і так все знають))).

Легендарні Потьомкінські сходи – ще один символ Одеси. Вони увійшли в десятку найкрасивіших європейських сходів. 192 сходинки ведуть від Приморського бульвару до Одеського порту. До 1841 року, часу відкриття Потьомкінських сходів, на цьому місці був крутий спуск із стежками до моря. Задумав їх побудувати граф Михайло Воронцов для своєї коханої дружини. Проект був дуже дорогим, адже сходи споруджувалися на схилі зі зсувами. Спочатку вони нараховували 200 сходинок і вели прямо до морського берега, але з розширенням Одеського порту їх довелося скоротити на 8 сходинок. «Потьомкінськими» стали називати сходи після їх «ролі» в знаменитому фільмі Сергія Ейзенштейна «Броненосець « Потьомкін ».

Потьомкінські сходи служили не тільки для прогулянок. Відомий одеський чемпіон, спортсмен-багатоборець, авіатор, льотчик-випробовувач Сергій Уточкін в 1910-х роках спустився по ній на велосипеді, автомобілі і мотоциклі. А в 1970-х роках учасники Гуморини «тестували її на придатність» для проїзду на лижах і «Запорожці». Під час святкування Дня міста і Одеського міжнародного кінофестивалю Потьомкінські сходи перетворюються на оригінальний зал для глядачів під відкритим небом.


Одеський морський порт – грандіозна споруда з кількома гаванями і пасажирським терміналом. Такий величезний «живий» організм: ходять кораблі і баржі, снують прогулянкові катери, переносять вантажі крани, везуть товари вантажівки й потяги.

На фоні всієї цієї «робочої метушні» біля будівлі Морського вокзалу – зворушлива скульптура жінки з дитиною, Це «Дружина моряка». Вона приурочена сім’ям, тим, «хто залишається на причалі на спокусливій землі» і з любов’ю чекає своїх рідних.

За будівлею Морського вокзалу і готелю – Музей якорів під відкритим небом, красивий Свято-Миколаївський храм, Корабельний Дзвін. Від причалу йдуть прогулянкові катера. Ціна в середньому 150 грн з людини.

Назад на Приморський бульвар піднялися на фунікулері. Це ще одна визначна пам’ятка Одеси, один з перших фунікулерів в країні. Відкрився в 1902 році. Одесити називали його «підйомна машина». Звичайно, старий фунікулер не зберігся і в 2005 році побудували новий сучасний. Ціна проїзду – 3 грн для дорослого.

«Помаранчевий» маршрут по Одесі.

Площа Катерининська і вулиця Катерининська названі так на честь церкви Святої Катерини Олександрійської. Храм був закладений під час заснування Одеси. Вулиця Катерининська веде звідси до знаменитого ринку «Привоз». На невеликій красивій площі встановлено пам’ятник засновникам Одеси.

У дворі розкішного старовинного будинку (на фото – будівля позаду пам’ятника) є галерея нашої улюбленої художниці Євгенії Гапчинської Gapchinska Art Gallery. Ну як не зайти! Море позитивних емоцій від відвідування! Ніби потрапили в світ безтурботного радісного дитинства і доброї казки. Галерея невелика. Вхід безкоштовний, потрібно подзвонити у двері і вам відкриють)). Працює з 10-00 до 19-00, понеділок і вівторок – вихідний. Адреса: вул. Сабанеев Міст 6. Bсередині фотографувати не можна.

Музей контрабанди відкритий з 2013 року. Дуже цікавий музей. Огляд експозиції тут проходить з екскурсоводом. У музеї ми стали «почесними контрабандистами» і дізналися багато нового і дивного про Одесу, катакомбах, відомих контрабандистів світу і міста, секретах і хитрощах перевізників незаконного товару. Рекомендуємо відвідати. У музеї купили сувеніри. Адреса: вул. Катерининська 6. Працює з 11-00 до 21-00. Вартість відвідування для дорослого – 70 грн, дитячий і студентський квиток – 40 грн, в ціну включена 35-хвилинна екскурсія.

У колоритному Воронцовському провулку знаходиться оригінальна пам’ятка Одеси.

Під номером 4 можна побачити Будинок з однією стіною. Це Прибутковий будинок Рафаловича, зведений в 1889 році. З певної точки, яка відзначена на тротуарі навпроти, будівля здається плоскою. Будинків з такою оптичною ілюзією в Одесі кілька, але цей найпопулярніший. Хотіли про нього написати щось цікаве, але тут в гуглі побачили «таки-да одеське послання» туристам від Надії, жительки будинку з однією стіною: «Шановні відвідувачі!)) Дякую, що ви є і не даєте нам вранці спати в нашому тихому провулку, прагнучи щось дізнатися про будинок, яких в Одесі таки ще є))А також за те, що смішите жителів, коли ваші гіди розповідають про плоских людей, які пересуваються бочком і взагалі сплять стоячи! Шоб ми без вас робили! ..))) ».


Воронцовський Палац і Колонада в кінці Приморського бульвару зараз на реставрації. Вони були частиною колись розкішного маєтку графа Воронцова, побудованого в 1820-х роках. У середні століття на цьому місці височіла турецька фортеця Хаджибей.

У парку навпроти Воронцовського палацу – Стіна пам’яті Андрія Кузьменка (Кузьми Скрябіна).

Над старовинною одеської вулицею «Військовий спуск» в 1968 році побудували пішохідний міст. Він об’єднав Приморський бульвар з теперішнім бульваром Жванецького та вулицею Гоголя. У народі назвали його “Тещин міст”. Чому? Він найдовший в Одесі і гойдається на вітрі, як «тещин язик». А ще в той час керував областю чиновник з прізвищем Синиця. Дуже він любив ходити до тещі на млинці по цьому мосту.

По інший бік моста дивовижно затишне і чарівне місце – парк «Куточок Старої Одеси».

Поруч – ось таке Серце. Раніше закохані кріпили замки на Тещиному мосту. Це робило його важким. Як альтернативу для замків закоханих пар встановили це металеве Серце.

Побачили вказівник на Музей Вогню. Недалеко, за адресою Військовий спуск 6, є музей з найбільшою колекцією запальничок в світі (більше 2700 штук), з унікальним експонатом – механізмом Леонардо да Вінчі. Відкритий щодня з 10-00 до 19-00, вартість дорослого квитка від 40 грн. Ми не відвідували цей музей. За два дні в Одесі все охопити неможливо. Але буде цікаво прочитати в коментарях ваші враження від Музею Вогню.

Оригінальний готичний Шахський Палац височіє на початку вулиці Гоголя. Він був побудований в 1850-х роках. Десять років, з 1910 р., ним володів Перський шах Мухаммед Алі. Звідси така незвична для Одеси назва. Зараз тут розмістився банк.

Від Шахського Палацу починається мальовничий Бульвар Жванецького. Він названий на честь Почесного громадянина Одеси, Президента Всесвітнього клубу одеситів, письменника-сатирика Михайла Жванецького.

Пам’ятник апельсину – цікава скульптура на бульварі, на початку вулиці Преображенської. У народі його ще називають «пам’ятник хабару». Апельсини врятували Одесу, майже як гуси Рим. Через два роки після початку заснування Де Рібасом міста і морського порту до влади прийшов імператор Павло I. Фінансування будівництва припинилося, порт не завершений, торгівлі не було і Одеса занепала. Щоб завершити роботи, потрібні були грошові дотації з державної скарбниці. Місцева міська рада в 1800 році вирішила відправити царю до Петербурга корабель з 3000 добірних грецьких апельсинів і таким чином попросити позику на зведення порту. Задумка вдалася, фінанси виділили, Південну Пальміру врятували. Після відкриття морського порту і з розвитком торгівлі Одеса стала процвітаючим багатим містом.

Повернулися на мальовничу вулицю Гоголя. Тут під номером 7 знаходиться одна з найкрасивіших будівель Одеси – Будинок з атлантами. Це ще один символ Одеси. Зображення атлантів, які тримають Землю, стало логотипом Всесвітнього клубу одеситів. Будинок належав дворянській родині Фальц-Фейнів. Був побудований в 1899 році і служив прибутковим будинком сімейства. У ньому здавалися в оренду квартири.

А сім’я Фальц-Фейнів жила в сусідньому особняку під номером 5.

На жаль, багато історичних будівель в Одесі знаходяться зараз в жалюгідному стані. Серед них –Будинок Гоголя. Маєток, в якому півроку жив в 1850-х роках Н.В. Гоголь, стоїть покинутий, в аварійному стані, з вибитими вікнами. Припускають, що саме тут було написано другий том «Мертвих душ». Тільки табличка нагадує про це.

На початку вулиці Гаванної, навпроти кав’ярні Жето, стоїть непримітний двоповерховий будинок. Нас привернули цифри на фасаді 1819. Це будинок Фелікса Де Рібаса, молодшого брата знаменитого засновника Одеси Йосипа Де Рибаса. Він здавав квартири багатим сім’ям. Тут жили відомі дворянські родини Раєвських, Давидових. А в гості до них заходив А.С Пушкін, А. Міцкевич, М. Воронцов.

Костел Святого Петра на вулиці Гаванній 5 недавно відзначив своє 100-річчя. Храм був зведений в 1913 році нащадком французьких емігрантів Олександром Васалом на власній землі. Після революції, за 13 років були репресовані 8 пастирів костелу. У 1958 році з Вільнюса приїхав новий настоятель салезіанець Тадеуш Хоппе. Він 45 років прослужив в Костелі. За радянських часів це був єдиний діючий католицький храм в Одесі і шести сусідніх областях. Зараз Костел Святого Петра належить ордену салезіанців.

Одеський Міський сад – прекрасний парк в центрі міста, поруч з вулицею Дерибасівською. Приємно в тіні дерев відпочити, милуючись фонтанами, скульптурами, квітами. Спостерігає за перехожими знаменитий одесит Леонід Утьосов. Його скульптура встановлена в Міському саду. Можна скласти компанію співакові – посидіти поряд на лавочці. Пісня Леоніда Утьосова «У Черного моря» стала символом Одеси: «Есть город, который я вижу во сне. О, если б вы знали, как дорог у Черного моря открывшийся мне в цветущих акациях город».

Заклав сад в 1803 році молодший брат засновника Одеси Фелікс Де Рібас на території свого маєтку. Він замовляв рослини з Іспанії, Італії, з парку Софіївка. Саме він вперше посадив ті самі акації, про які співають пісні. Дерева прижилися в причорноморських степах і розрослися. Акації стали візитною карткою Одеси. Сад вимагав догляду, а на це потрібні були значні кошти. Через 3 роки Фелікс Де Рібас подарував сад місту.

Всі особняки в Одесі після приходу радянського режиму були націоналізовані. Скульптури з цих маєтків тепер встановлені в багатьох куточках міста. Така ж доля у пари левів в Горсаду, їм майже 200 років. У колишньому Палаці Фелікса Де Рібаса, будинку під номером 22, в 1906 році був відкритий перший в Одесі кінотеатр. З 1913 року брати відомого багатоборця, авіатора Сергія Уточкіна відкрили іллюзіон – кінотеатр. Він так і називався «Кіно-Уточ-Кіно». Поруч з палацом встановлена скульптура спортсмена-романтика Сергія Уточкіна.

Особливою популярністю користується Пам’ятник Ільфу і Петрову «12-ий стілець». Тут завжди багато людей. Цікаво, що сім’я Іллі Ільфа родом з нашого рідного міста Богуслава Київської області. У 1891 році богуславський міщанин Ар’є Беньяминович Файнзильберг одружився на Міндлі Аронівні Котловій. Через рік богуславський раввинат видав свідоцтво про народження їх первістка Саула. Бідна єврейська сім’я переїхала з Богуслава в Одесу. Тут народилися ще 3 сина. Третім, в 1897 році, з’явився на світ майбутній письменник Ієхієл-Лейб Файнзільберг. Псевдонім Ілля Ільф був придуманий з перших букв імені і прізвища. Ми пишаємося тим, що співавтор знаменитих романів «Дванадцять стільців», «Золоте теля» має богуславське коріння.

Подорожі – це завжди яскраві враження. Хочете відкрити для себе нові цікаві місця в Україні, приїжджайте до нас в Богуслав на екскурсію:

= Богуслав. Індивідуальні екскурсії «Туристичне намисто Богуславщини». Пам’ятки, легенди, місця сили.

До пам’ятника Ільфу і Петрову краще заходити здалеку. На тротуарі – смішні написи про «одеські черги». Влітку тут, напевно, багато бажаючих сфотографуватися на «12-му стільці». Цікаво спостерігати за людьми, що позують зі стільцем з гостинного гарнітура. У кожному живе «великий комбінатор», десь в глибині душі))). На стільці є табличка «Площа Остапа Бендера».

Дерибасівська – центральна пішохідна вулиця Одеси. Названа на честь засновника міста Йосипа Де Рибаса. Пам’ятник йому встановлено на початку вулиці. Тут приємно прогулятися, посидіти в ресторанчиках, зайти в торговий центр «Пасаж» з розкішним старовинним інтер’єром. Увечері, в світлі ілюмінації, на Дерибасівській ошатно і казково.

А ви знаєте, що бруківка на Дерибасівській (і ще кількох вулицях Одеси) вимощена каменем з лави Везувію. Його постачали сюди з Неаполя, батьківщини братів Де Рібасів. Під час будівництва міста величезною проблемою стали розмиті дощами дороги. Місцевий ракушняк не підходив як дорожнє покриття, він швидко кришився. Де Рібас схвалив ідею інженерів в якості баласту для порожніх суден перевозити з Неаполя міцний вулканічний камінь. Бруківка з лави збереглася до сих пір.

На Дерибасівській –розі Рішельєвської є Музей воскових фігур «У баби Уті». Оригінальне запрошення «по-одеські» звучить біля входу в музей. Наші діти там побували. Це пародія на знаменитий музей Мадам Тюсо. Як нам здається – невдала. Більшість фігур не схожі на оригінали. Хіба що Аватар вдався. Вхід 50 грн. Працює з 10-00 до 22-00.

Поруч з Дерибасівською – мальовничі центральні площі Одеси – Грецька і Соборна. Вулиці Одеси дивовижно атмосферні. Кожна має свій особливий шарм. Ми із задоволенням, на додаток до основного маршруту, гуляли вулицею Буніна, Рішельєвською, Преображенською, Некрасова, Сабанеев Міст, Канатною, Польською, Садовою.

По дорозі заглядали в колоритні одеські дворики. Вони дуже автентичні.

День народження Євгенія відсвяткували ввечері в ресторані «Sophie Cafe». (Пер. Некрасова 7). Для цієї урочистої події довго підбирали в інтернеті заклад з найвищими оцінками гостей. Дуже задоволені вибором: прекрасне обслуговування, романтична затишна атмосфера, приголомшливо смачні вишукані страви. Іменинник захоплюється кулінарією. Наша сім’я замовила для нього подарунок. Майстер-клас від Шеф-кухаря ресторану «Sophie Cafe» Вадима Чевганюка став справжнім сюрпризом для Жені.

Ми замовили сет-меню на двох. Кілька страв були приготовлені на майстер-класі.

Неймовірно смачно!

Маршрут прогулянки по Одесі. День 2.

Ми вирішили пройтися пішки, тільки так є можливість побачити цікаві деталі, заглянути в колоритні одеські дворики. Але можна частину маршруту до і після Привозу проїхати на громадському транспорті. Прогулянка цього дня виглядає так: від нашого готелю на вулиці Єврейській по ул.Екатерининскій дійшли до ринку Привоз. Далі – вулиця Мала Арнаутська – Пляж Отрада – пляж Ланжерон – Дельфінарій/Океанаріум – парк Шевченка.

Маршрут прогулянки 2-го дня. Займає приблизно півдня. А з атракціонами, парками і пляжами весь день.

Як говорив відомий гуморист Роман Карцев, одесити «часто ходять на Привоз поїсти». Це один з найбільших продуктових ринків України. Назва “Привоз” прижилася з XIX століття, коли на ринковій площі торгували всякою всячиною з возів. На Привоз одесити приходять «робити базар». А ми прийшли за місцевим колоритом. Багато легендарних одеських фраз були підслухані саме тут, в торгових рядах. Чесно сказати, розчаровані. До продуктового ринку пробиралися через тісні ряди з промтоварами – під ногами сміття, звідусіль погані запахи. Добре, що в старовинних павільйонах з продуктами відносно чисто і просторо. Пройшлися, подивилися, зайшли в критий базар «Новий Привоз». Екскурсія на цьому завершилася. Ринок собі і ринок. Напевно, треба було нам «робити базар» і результат прогулянки був би цікавіший)).

Мала Арнаутська і Велика Арнаутська – колоритні старовинні вулиці Одеси. У XVIII столітті в цьому районі було селище Арнаутська Слобода. Тут жили православні албанці, турки називали їх «арнаутами». Звідси і виникла назва вулиць. В основному тут 2-3 поверхові будинки із залишками колишньої розкоші. У них здавна жили арнаути, греки, євреї, чехи, українці. Були тут синагоги, постоялі двори, готелі, крамниці м’ясні, рибні, молочні, найрізноманітніші магазини і майстерні. Тут можна було купити все: від бубликів до вугілля. «Вся контрабанда робиться в Одесі на Малій Арнаутській», – говорив «ідейний борець за грошові знаки» Остап Бендер.

І тільки тут, на Малій Арнаутській, можна побачити ось таке оголошення в магазині)).

До моря від Французького бульвару (будинок 17/19) до пляжу Отрада можна спуститися по Канатній дорозі. Вона була побудована більше 45 років тому. Квиток для дорослого в одну сторону коштує 40 грн. Час в дорозі приблизно 10 хвилин. Працює влітку з 8-30 до 20-00, в зимовий сезон по вихідним і в гарну погоду з 10-00 до 18-00.

Ми пройшлися до пляжу Отрада пішки від Лермонтовського провулку по красивому зеленому парку. Через нього, уздовж узбережжя, прокладена «Траса здоров’я». Вона пов’язує пляж «Аркадія» з пляжем «Ланжерон» і має довжину 6 км. Відмінне місце для пробіжок, катання на велосипедах і роликах.

Ми дуже любимо море. Давно мріяли потрапити до нього в холодний «некупальний» і небагатолюдний сезон. Воно напрочуд гарне, сильне, з особливим глибоким кольором.

Від пляжу Отрада перейшли на пляж Ланжерон. Він був першим в Одесі. Названий на честь градоначальника графа Де Ланжерона, який був ініціатором відкриття міського пляжу. Тут цього літа відпочивали, плавали, засмагали наші діти. А ми з задоволенням п’ємо гарячий чай на терасі ресторану «Веранда».

Дельфінарій «Немо» і Океанаріум знаходяться на узбережжі поруч з парком Шевченка і пляжем Ланжерон. Ми тут були раніше з дітьми. У цю поїздку не відвідували. Для вас розмістимо інформацію: Океанаріум працює кожен день. Тут можна побачити майже 200 видів риб і тварин. Квиток для дорослого 100 грн. Вартість денного шоу в Дельфінарії – 250 грн. Каса працює з 10-00 до 19-00. Шоу починається в 12-00, 15-00, 18-00. Понеділок – вихідний. Біля Дельфінарія – велика парковка. В’їзд в парк – платний.

Парк ім. Тараса Шевченка – прекрасне місце для відпочинку. До 1830 року тут була розкішна дача графа Де Ланжерона. Від неї залишилася тільки арка. Свої землі граф заповів місту. У парку знаходиться «Зелений театр», стадіон «Чорноморець» і поруч з ним «Алея футболу», дитячі майданчики, мотузковий парк, Лунапарк з атракціонами. Багато пам’ятників і скульптур.

З алей парку відкривається вид на Морський порт.

Оригінальна карусель в Лунапарку – одне з найпопулярніших місць для фото.

Вибір вечірньої програми був таким: Оперний театр або Будинок клоунів. У цю поїздку ми пішли в театр «Маски-шоу» на виставу «Ромео і Джульєтта». Що тут казати – то треба бачити! Гумор автора п’єси Бориса Барського завжди оригінальний. Коротко про виставу: «Ніч, місяць, літаючи коти …» Насміялися від душі. Адреса: вул. Ольгіївська 23. Подивитися афішу і придбати квитки можна на сайті.


В Одесі ще багато цікавих місць. За два дні, звичайно, ми все не встигли. Залишимо на наступний приїзд.

Що ще подивитись в Одесі:

Цікаві місця ми позначили на карті другого дня значками рожевого кольору. Як «рожеві мрії»)).

Одеська кіностудія. Почувши знайомий дзвінок, ми сідали в дитинстві перед телевізором в передчутті захоплюючого фільму. Улюблені наші кінокартини, зняті на Одеській кіностудії: «У пошуках капітана Гранта», «Капітан Немо», «Д’Артаньян і три мушкетери», «Пригоди Тома Сойєра і Гекльберрі Фінна», «Канікули Петрова і Васєчкіна, звичайні й неймовірні», «Весна на Зарічній вулиці», «Вертикаль», «Місце зустрічі змінити не можна». Дізнатися про історію одеського кінематографу, про таємниці створення кіно, побачити декорації і костюми зі знаменитих фільмів можна на екскурсії в Одеську кіностудію. Адреса: Французький бульвар 33. Контакти для запису на екскурсію дивіться на  сайті.

Музей цікавої науки. Ми дуже любимо інтерактивні музеї. Тут всі експонати можна і навіть потрібно чіпати. Це можливість зрозуміти, що наука – захоплюючий процес пізнання світу. Чудовий музей для дітей і дорослих. Адреса: пр. Шевченка 4Е. Вартість квитка від 100 грн. Працює з 10-00 до 20-00. Розклад шоу, майстер-класів та актуальну інформацію дивіться на сайті.

Зоопарк, Биопарк, Аквапарк, Цирк, Театр Юного глядача, Театр Ляльок – прекрасні місця для відвідування з дітьми.

Одеські Катакомби зберігають чимало таємниць і легенд. Місто будувалося з місцевого ракушняку, який добувався під землею. Його вирізали і піднімали на поверхню. Так виникли одеські катакомби. Кажуть, їх довжина близько 2,5 тисячі км. У місті і сусідніх селищах є кілька музеїв з екскурсіями по катакомбах, серед них: «Таємниці підземної Одеси» (вул. 2-й Розумовський провулок 3), Музей-заповідник «Катакомби Одеси» (вул. Балківська 146), Грот Художнього Музею ( вул Софіївська 5А). По часу екскурсії займають 2-3 години.

Музей коньячної справи Шустова. Адреса: вул. Мельницька 13. Вартість екскурсії з дегустацією від 220 грн. Запис на екскурсію на сайті.

«У цьому місті все особливе: і трамвай, і пляж, і базар. Тому що Одеса – це не просто місто, Одеса – це точка зору.»( Аркадій Хайт)

Одеса – прекрасне місто для мандрівників. Море, пляжі, парки, музеї, фестивалі, пам’ятки – тут цікаво відпочивати в будь-яку пору року. Подорож до Одеси подарувала нам і дітям багато яскравих вражень. А які Ваші улюблені місця в Одесі?

 

Читайте також:

= Чернігів – путівник. Козелець, Седнів, Батурин. Маршрут мандрівки на вихідні.

= Туристичні пам’ятки Умані. Літній та осінній шарм Софіївки.

= Львів за один день. Аромат кави, шоколаду та чарівності.

= Відпочинок у Карпатах. Місто Сколе: туристичні пам’ятки, готелі, легенди.

= Переяслав-Хмельницький. Музей під відкритим небом: як дістатися, фото, ціна, графік роботи

Вам сподобалась стаття? Поділіться, будь ласка, нею з іншими. Це найкраща оцінка нашої натхненної праці)))
Підпишіться на Новини блогу та отримайте Авторські Путівники у Подарунок
Залиште Ваш коментар або запитання